Словник метеорологічних термінів - В
А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
Вегетаційний період - період (частина) року, в якому температура в середовищі існування культурних рослин сприяє їх зростанню і розвитку.
Венці (корона) – оптичне атмосферне явище, яке утворюється внаслідок дифракції і має вигляд різнокольорових кілець навколо Місяця чи Сонця; спостерігаються при наявності висококупчастих та шарувато-купчастих хмарах.
Верхні хмари - найбільш високі хмари в тропосфері, в середніх широтах зазвичай вище 7000 м. До них відносяться перисті, перисто-шаруваті, перисто-купчасті хмари.
Видимість, дальність видимості – відстань, на яку вдень обриси предметів, за якими спостерігають, стають нечіткими.
Випаровуваність – гранично можливе випаровування за даних умов погоди, необмежене запасами вологи. Це випаровування з водних поверхней чи з надмірно зволоженого ґрунту.
Випаровування – відрив молекул від водної, снігової, льодової поверхні чи з рослинності, ґрунту, з крапель, звішених в атмосфері.
Високогірний клімат – клімат на значних висотах в горах. Характеризується низьким атмосферним тиском, певними температурою та вологістю повітря, прозорістю та чистотою повітря. Кількість опадів залежить від експозиції схилів.
Високошаруваті хмари – молочно-сірий шар хмар через які Сонце світить нечітким колом, розташовані на висоті від 3000 – до 6000 метрів, іноді вище (в залежності від географічної широти місцевості).
Висхідне сковзання – рух теплого повітря по фронтальній поверхні холодного, внаслідок якого утворюються фронтальні хмарні системи.
Витрати тепла на випаровування – один з елементів теплового балансу земної поверхні, є добутком захованої теплоти випаровування (L) на швидкість випаровування (E).
Вихор – атмосферне утворення з обертальним рухом повітря навколо певної осі (циклон, тромб, торнадо, смерч).
Відлига — підвищення температури атмосфери до позитивних позначок взимку або на початку весни в помірних і високих широтах Землі. Призводить до повного або часткового танення снігового і льодового покриву.
Вітер – горизонтальне переміщення повітря внаслідок різниці атмосферного тиску.
Вітрові течії (дрейфові) – поступові рухи води, що виникають внаслідок постійно діючих вітрів.
Вітрові хвилі – коливальні рухи води на поверхні водойм, що виникають внаслідок дії вітру.
Вогні святого Ельма - коронні розряди у вигляді пучків, що світяться синьо-фіолетовим кольором, на вістрях при дуже великій напруженості електричного поля атмосфери. Спостерігаються при грозах, завірюхах, пильних бурях, особливо в горах. Інколи супроводяться тріском.
Вогняна райдуга - один з видів гало, досить рідкісний оптичний ефект в атмосфері, який виражається у виникненні горизонтальної райдуги, локалізованої на тлі легких, високо розташованих перистих хмар.
Водність хмар – маса крапель води чи кристалів льоду в одиниці об¢єму хмарного повітря.
Водозапаси снігу – кількість води в сніговому покрові, залежить від щільності снігу та його висоти.
Вологість повітря – вміст водяної пари в повітрі, характеризується пружністю водяної пари, відносною вологістю, дефіцитом вологи, точкою роси.
Вологий клімат (гумідний) – клімат з надмірним зволоженням, де кількість опадів перевищує випаровування.
Вологоадіабатичний градієнт – зміна температури насиченого повітря при його підйомі чи опусканні на одиницю висоти. При підйомі він дорівнює –0,50С/100 м, при опусканні - +0,50С/100м
Вологопустельний клімат – клімат узберіжжя морів, вздовж яких проходять холодні течії.
Вторинний атмосферний фронт – межа усередині неоднорідної повітряної маси, що поділяє її на дві частини; простежується лише на приземних картах погоди.