Словник метеорологічних термінів - І

А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я 

Ізобари – ізолінії величин атмосферного тиску.

Ізобати – ізолінії глибин океану, моря, озера.

Ізобронти – ізолінії кількості днів з грозою.

Ізогаліни – ізолінії однакової солоності води.

Ізогієти – ізолінії однакових сум опадів за певний проміжок часу.

Ізотахи – ізолінії однакових швидкостей (вітру, водного потоку тощо)

Ізотерми – ізолінії однакових температур.

Ізотермія – незмінність температури повітря з висотою в деякому шарі атмосфери.

Імла – помутніння повітря (зниження його прозорості) внаслідок присутності в ньому зважених твердих частинок: пилу, диму, гарі.

Інверсія температури – підвищення температури повітря з висотою в якому-небудь шарі атмосфери. Приземні інверсії пов¢язані переважно з охолодженням повітря від ґрунту в вечірні і нічні години.

Індекс зволоження (за Г.Н.Висоцьким) – відношення річної суми опадів до числа випаровуваності.

Індекс сухості (за М.І.Будико) – відношення величини річного радіаційного балансу підстилаючої поверхні до суми тепла, необхідного для випаровування річної кількості опадів на цій площі. Якщо індекс сухості менше 0,45 – клімат характеризується як надмірно вологий, від 0,45 до 1,0 – вологий, від 1,0 до 3,0 – недостатньо вологий, більше 3,0 – сухий.

Іній – шар кристалів льоду, що утворюється на горизонтальних поверхнях (ґрунті, траві, предметах) шляхом сублімації водяної пари внаслідок їх радіаційного вихолоджування до від¢ємних температур. Утворюється в ясні тихі ночі.

Інсоляційна експозиція – положення поверхні (схилів долини, яру, хребта тощо) по відношенню до сторін світу і до кута падіння сонячних променів на цю поверхню. Різна інсоляційна експозиція викликає на схилах різний прогрів поверхні, що призводить до різниці в кліматі, рослинності, ступені зледеніння тощо).

Інсоляція – приток сонячної радіації (в калоріях) на одиницю площі горизонтальної поверхні (1см²) за одиницю часу (1 хвилина).

Інтенсивність сніготанення – кількість води, що утворюється в процесі танення снігу за одиницю часу.

Інфільтрація – проникнення води в ґрунт і її рух до рівня підземних вод.

Інфлюація – витікання поверхневих вод крізь тріщини, канали та лійки в товщу земної кори.

Іоносфера – шари атмосфери від висоти 80 км до 600 км, які характеризуються високим вмістом іонів і вільних електронів. Іонізація відбувається під впливом ультрафіолетових променів сонячної радіації.

Іризація (радужність) хмар – оптичний ефект, який полягає у появі райдужного забарвлення на краях водяних хмар (високо-купчастих або шарувато-купчастих), що знаходяться на відстані 30° і більше від сонячного диска. Зазвичай добре помітні червоний зелений і синій кольори. Явище пояснюється дифракцією світла. Забарвлені частини хмар є сегментами вінця з великим діаметром. Хмарні елементи при цьому дуже малі та однорідні.