Селі - що це таке і як утворюються
Селеві потоки в Українських Карпатах, ключові фактори селеформування
Основні складові:
- наявність селеформуючих ґрунтів;
- наявність джерел інтенсивного насичення і розмиву цих ґрунтів;
- достатня крутизни схилів.
Відомо, що селі, зокрема у щільно заселених районах, особливо там де нехтують нормою прибережних захисних смуг, часто призводять до виникнення надзвичайних ситуацій, внаслідок яких потерпають об’єкти господарської діяльності (пошкодження або навіть знищення інфраструктури та житлового сектору), у окремих випадках можуть постраждати і люди.
Нагадаємо, що для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів ширина прибережних захисних смуг – 25 метрів. Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Тобто, в разі дотримання законодавства про ПЗС, негативний вплив від сходження селів, можна було б мінімізувати, оскільки найчастіше шкоди зазнають споруди зведені у безпосередній близькості до русла струмка.
Додаткові ускладнення, також виникають від решток зруйнованих споруд, які призводять до затору і підпору води в районі містків та звужених ділянок русла.
Забудова ПЗС в Карпатах є актуальною проблемою, оскільки ділянки біля берегів є більш пологими, а придатних для будівництва земельних ділянок, вкрай мало, у зв’язку з гірським рельєфом місцевості і межуванням населених пунктів з територією Національних парків, будівництво на землях яких заборонено.
Наочний приклад затору перед містком, спричинений уламками зруйнованих споруд розташованих у прибережній захисній смузі.
Наслідки сходження селі на струмку Стебний в Ясінянській селищній громаді Рахівського району Закарпатської області.
Неймовірна сила грязе-кам’яного потоку.
Умови виникнення селів
Ймовірність виникнення селів з’являється тільки, якщо співпадуть три умови:
- наявність на схилі достатньо товстого шару дрібних мінеральних частин, що утворюються при руйнування гірських порід (пісок дрібні камені, гравій);
- значна кількість текучої води здатна змити мінерально-ґрунтову масу і перемістити її вздовж русла;
- схил достатньої крутизни (не менше 10º).
Початок формування селі у високогір’ї Карпат, внаслідок розмиву стінок яру під впливом опадів.
Поширення селевих процесів в Україні
В Україні селеві процеси спостерігаються у гірських районах Карпат та Криму, на правому березі Дніпра.
Наприклад, з періодичністю 11-12 років проходять селі в долинах ярів, що розташовані на Південному березі Криму.
В Криму вони поширюються на 9 % території;
в Закарпатській області – на 40 %;
в Івано-Франківській – 33 %;
в Чернівецькій – 15 %.
Вплив рослинного покриву та господарської діяльності
Великої шкоди карпатський регіон зазнав у повоєнні 1947-1957 роки, коли в гірських лісах було вирубано понад 73 млн м³ деревини, на площі більш, як 263 тис. га.
Масові рубки катастрофічно впливають на стійкість лісу до вітрових ударів, що і призвело у 1957 р до наймаштабнішого вітровалу у Карпатах, на площі 30 тис. га було повалено вітром 4067 тис. м³ лісу.
Також внаслідок трелювання деревини особливо по схилах великої крутизни 60-90% поверхні ґрунту залишається без підстилки − захисного плащу ґрунту, що призводить до посилення ерозійних процесів.
Трелювальні волоки під впливом опадів поглиблюються і переростають у яри.
Отже важливе значення має характер і стан рослинного покриву водозбірної площі.
З усіх рослинних формацій найбільш могутніми у плані водорегулюючої і ґрунтозахисної функції є ліси.
Основна водорегулююча особливість лісів, це трансформація поверхневого стоку у внутрішній ґрунтовий, що уповільнює процес формування сумарного стоку і цим самим зменшує шкідливу дію поверхневого стоку, який за певних умов переходить у селеві паводки.
Також ліс, як велика рослинна формація споживає велику кількість вологи на транспірацію.
Наслідки сходження селів
Негативні наслідки спричинені проходженням селів на річках Українських Карпат важко оцінити.
Значні збитки від руйнування автомобільних доріг та залізнодорожніх шляхів, знесених мостів, гребель, житлових будинків, ліній зв’язку та електропередач нанесли непоправної шкоди народному господарству та збільшили витрати державного бюджету.
Економічно не можливо оцінити шкоду від розмитих берегів та деформацій русла річки.
Зустрічалися також випадки, коли конус виносу селі, який складається з уламкового матеріалу, повністю перегороджував русло річки і цим самим призводив до порушень її гідрологічного режиму.
Часто відбувалися замулення сільськогосподарських угідь, а в окремих випадках селі призводили до трагічних випадків загибелі людей.
Шляхи щодо можливості прогнозування
Важливим рішенням у напрямку прогнозування селевої небезпеки, стало б створення і розміщення мережі дистанційних автоматизованих опадомірів, які б передавали дані про локальні опади в реальному часі.
Однак з впровадженням цих приладів виникає ряд проблем:
- фінансування на закупівлю;
- велика кількість селенебезпечних районів, що з урахуванням локальності опадів потребує великої кількості дистанційних установок;
- перешкоди зі зв’язком спричинені особливостями гірського рельєфу і недостатньою кількістю антен зв’язку;
- необхідність періодичного обслуговування дистанційних установок, заміна елементів живлення та повірка приладів на коректність вимірювань і передачі інформації;
- крадіжки і пошкодження обладнання.
Інтенсифікація селевих процесів унаслідок затяжних зливових дощів і повеней останніх років зумовила доцільність детального вивчення особливостей поширення осередків сходження селів.
Крім гідрометеорологічних факторів, які діють за принципом “спускового гачка”, також геологічні і геоморфологічні особливості території, а також в значній мірі антропогенний вплив, зумовлюють її здатність до формування селів.