105 років Тисячі історій. Одна служба. Професія, що починається зі спостереження.
Професія, що починається зі спостереження.
Інтерв'ю від Анастасії Братухи - техніка-агрометеоролога метеорологічної станції Конотоп

Про вибір професії та перші кроки
- Як ви взагалі прийшли до гідрометеорології? Чи було це свідомим вибором, чи професія знайшла вас випадково? Що ви знали про роботу агрометеоролога до того, як самі почали нею займатися?
-1- Так вже трапилося, що я метеоролог в третьому поколінні, ще моя бабуся починала свій шлях як агрометеоролог, плідно працювала і з часом займала посаду начальника гідрометеостанції, такий же шлях пройшла і моя мама, а тепер і я. Деякою мірою можна сказати, що я народилася на метеостанції адже з самого мого народження я жила та росла на метеостанції, проводила час з метеорологами спостерігачами, з дитинства ходила з ними на строки спостереження на метеомайданчик, та спостерігала за роботою. У нас вдома завжди було багато книжок з географії, метеорології, фізики, атласи хмар та наукові енциклопедії, час від часу я гортала них, щось дивилась щось читала, і з роками моє захоплення географією та метеорологією тільки зростало. Так як я цікавилась географією та мала добрі знання я вступила до Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, де отримала кваліфікацію магістра географії, викладача географії, під час навчання писала магістерські та курсові роботи пов’язані з географічними інформаційними системами. Закінчивши вуз, чесно кажучи я не мала наміру одразу влаштовуватися на метеостанцію, та випробувала декілька інших професій перш ніж потрапила на метеостанцію. Вона завжди була і є моєю домівкою, тому у мене до неї особливе ставлення, я часто приїздила чимось допомогти, або просто провести час. Одного разу так трапилось, що вкрай необхідно було знайти людину на вакансію техніка-агрометеоролога, тож мені запропонували цю посаду, я довго вагалася, але зрештою вирішила спробувати. Про роботу агрометеоролога я вже знала в основних деталях, щось вивчила сама, про щось було відомо ще з дитинства.

- Пам’ятаєте свій перший робочий день? Яким було ваше перше враження від роботи, спостережень, приладів, людей? Чи було щось, що вас здивувало?
-2- Я пам’ятаю перші робочі дні, тоді попередній технік агрометеоролог мені показував як заповнювати електронну форму ТСГ-6 та ТСГ-1, зі сторони здалось не дуже зрозумілим що як і куди, але коли я почала працювати самостійно, читати документацію та запитувати у більш досвідченого агрометеоролога з Сум, я з усіма принципами розібралась. Стосовно людей, то я всіх вже давно знала, і це було як прийти в свою сімʼю. Що я зауважила, так це те, що в порівнянні з віддаленою роботою де я працювала раніше, тут тебе не залишали з проблемою на одинці, завжди можна було запитати незрозуміле у колег чи керівництва, тобі радо підскажуть яким чином діяти та де знайти інформацію
- Що у вашій роботі виявилося зовсім не таким, як ви уявляли? А що, навпаки, захопило найбільше?
-З початком роботи я зрозуміла що в діяльності агрометеоролога ти постійно включена в процес роботи, немає такого що ти відпрацювала день або тиждень, закрила книжку і повністю відключилась від того що відбувається на метеостанції, яка погода, який прогноз на наступні дні, йде дощ, гроза, чи якісь несприятливі метеорологічні явища, якщо ти вже вдома, а в цей час на вулиці пішов град, ти одразу думаєш, треба зафіксувати чи є пошкодження сільськогосподарських культур, скільки опадів випало, чи досягне несприятливе явище критеріїв стихійного та як це вплине на мої спостереження та роботу впродовж наступних днів. Що захоплює так це природа, завжди йдучи на поле ти бачиш неймовірну красу природи, на небі, на землі, серед густих стеблів кукурудзи, кошиків соняшника, чи маленьких квітів сої.
Про роботу, яку не завжди помічають
- Спробуйте пояснити людині, яка ніколи не чула слова «агрометеорологія»: чим ви займаєтеся і чому ваші спостереження важливі? Як погода, стан ґрунту, вологість і розвиток рослин перетворюються на інформацію, потрібну аграріям?
-Агрометеоролог це людина яка постійно відслідковує стан погоди, розвиток рослин, та прогнозує як те чи інше явище вплине на ріст та розвиток сільськогосподарських культур, ми всі бачимо як змінюється клімат навколо нас, останніми роками Всесвітня Метеорологічна Організація фіксує все нові перевищення кліматичних норм, та підвищення глобальної температури, перед нами постає питання, як це на нас вплине? Як це вплине на сільське господарство? Які культури ми зможемо вирощувати в таких умовах? На всі ці питання допоможе відповісти агрометеорологія завдяки накопиченим багаторічним даним, на основі яких можливо створити подальший прогноз розвитку подій. Важливими ж і поточні дані, наприклад температура ґрунту в період сівби теплолюбних рослин, адже за низьких температур проростання зерна не відбудеться і сільське господарство понесе значні збитки, або якою є вологість зерна при достиганні озимої пшениці, від цього залежать строки збирання врожаю культури, або яка вологість ґрунту в період достигання культури - від цього залежить те який врожай ми можемо очікувати.
- Розкажіть про один звичайний робочий день. Що ви робите, куди йдете, що вимірюєте, за чим спостерігаєте? Чи є у вашій роботі якісь особливі ритуали або моменти, які сторонній людині могли б здатися несподіваними?
-Кожен день унікальний по своєму, дуже багато залежить від сезону та етапу розвитку рослин, є спостереження які ми проводимо щодня, а є ті які раз на десять днів, робота агрометеоролога не є рутинним набором дій, вона жива, та щодня змінюється. Графік впродовж тижня ненормований. Робочий день триває з восьмої ранку до пʼятої вечора, зранку подаються телеграми з метеорологічною та агрометеорологічною інформацією, після цього в вегетаційний сезон виконуються роботи по взяттю проб вологості грунту, виконується візуальний огляд посівів, наявність пошкоджень, поточна фаза розвитку культури, за потреби вимірюється густота, висота та елементи продуктивності рослин, зразки ґрунту доставляються в приміщення метеостанції, де ретельно зважуються і висушуються, всі результати опрацьовуються, заповнюються польові книжки, і їх електронні форми, за необхідності складаються агрометеорологічні прогнози, у період визначення продуктивності с.г. культур відібрані на полі зразки ретельно досліджуються, а результати цих досліджень фіксуються у відповідних таблицях, час від часу до нас можуть звертатися організації з запитом про погодні підсумки того чи іншого періоду, студенти навідуються щоб отримати багаторічні дані для своїх наукових робіт, а школярі приходять на екскурсію щоб дізнатися про роботу метеостанції вцілому. В період достигання зернових агрометеорологами виконується розрахунки структури врожаю спостерігаємих культур, взимку проводяться снігозйомки, спостереження за перезимівлею озимих культур, температурою на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці, промерзанням ґрунту, висотою снігового покриву і т.д.

- Чи є спостереження, яке особливо запам’яталося? Можливо, ви помітили щось незвичне у стані посівів, ґрунту або розвитку рослин і зрозуміли, наскільки важлива ваша робота?
-Так щоб якесь одне конкретне спостереження то мабуть ні, але були моменти коли наприклад через тривалу відсутність опадів, та високі температури фіксувалась ґрунтова посуха, тоді наочно можна було спостерігати сповільнення розвитку с.г. культур, і як наслідок врожай того року був значно меншим. Або як впливає утворення льодяної кірки на пошкодження озимої пшениці навесні.
Про Сумщину та сьогодення
- Конотоп і Сумщина сьогодні живуть в умовах близькості до бойових дій. Як змінилася ваша робота за останні роки? Що стало складнішим, що доводиться враховувати, про що раніше навіть не замислювалися?
-З початком повномасштабного російського вторгнення ми зіткнулися з безліччю безпекових викликів. Особливо запамʼятався відбір проб вологості ґрунту на початку війни, моє місто пережило окупацію, проте робота станції та спостереження не переривались, з початком весни стала проблема безпеки на полях під час дослідження, оскільки там могли залишитися і міни. І не розірвані боєприпаси та в цілому ситуація навколо міста залишалась напруженою, тож на поля для взяття проб вологості грунту ми виїжджали разом з бійцями територіальної оборони в повному екіпіруванню. Зараз найбільшу небезпеку становлять шахеди, ракетні удари, міни та касетні боєприпаси на полях, в радіусі 500м навколо метеостанції неодноразово були прильоти, втім на щастя ніхто не постраждав. Задля власної безпеки наш колектив метеостанції дотримується вимог протимінної безпеки, ознайомлені з правилами першої домедичної допомоги та користуванню турнікетами. Ми забезпечені бронежилетами та іншими засобами захисту.
- Чи змінилося ваше особисте ставлення до професії після початку повномасштабного вторгнення? Чи по-іншому тепер сприймаєте звичайні робочі речі — можливість провести спостереження, отримати дані, передати інформацію?
-Так, звичайно сприйняття змінилось, ми всі зараз відчуваємо на собі наслідки російської агресії, небезпека від боєприпасів, шахедів, ракет, тривалі відключення світла, все це безпосередньо впливає на можливість швидко та вчасно передавати інформацію, втім ми б не були українцями аби не знайшли вихід, павербанки, оптоволоконний інтернет, ноутбук чи власний телефон, все використовується аби надати інформацію в строк.
Про майбутнє
- Ви належите до молодого покоління гідрометеорологів. Як вам здається, якою має бути сучасна гідрометеорологічна служба? Чого хотілося б навчитися, що змінити або впровадити у своїй роботі?
-Сучасна гідрометеорологічна служба повинна розвиватися та впроваджувати в свою діяльність нові засоби роботи, оптимізувати старі процеси, намагатися використовувати новітні технології в повсякденній діяльності. Мені б хотілося більше використовувати геоінформаційні технології, штучний інтелект, розвідку посівів за допомогою бпла, та роботу зі супутниковими даними.
- Що б ви сказали молодій людині, яка зараз обирає професію і, можливо, навіть не розглядає гідрометеорологію серед варіантів? Чому ця робота може бути цікавою та важливою?
-Є багато на перший погляд непомітних професій, але коли вони зникають, виявляється що вони виконували незамінну роботу, саме так можна сказати про гідрометеорологічну діяльність. Гідрометеорологія дає широке уявлення про те як працює наш світ, про природні процеси, явища та їх наслідки. Метеорологія завжди жива, ти за нею спостерігаєш, вивчаєш, та кожного разу знаходиш щось нове, це не та рутинна справа де ти кожного дня робиш та отримуєш один і той же результат, вона мінлива як погода навесні.

Фінальне запитання:
- Якби вам потрібно було одним реченням пояснити, що для вас означає бути частиною гідрометеорологічної служби, що б ви сказали?
-Що я маленький гвинтик в надскладному механізмі який живе, росте, розвивається, та дивує своєю багатогранною красою.
