Про гідрологічний режим водних об’єктів України,
що склався у травні 2026 року
У травні на території країни переважала тепла погода, на півдні було прохолодніше, при цьому на більшій частині території відзначався дефіцит опадів. Середньомісячна температура повітря коливалася від 0,3-1,4 ℃ вище норми до 0,3-1,1 ℃ нижче норми. В центральній частині країни, на півдні та локально на Чернігівщині відмічалося 100-190 % норми опадів, на решті території країни – 20-80 % місячної норми.
Впродовж травня тривав спад водопілля на пригирловій ділянці Прип’яті (Київська обл.) і у ході припливу до Київського водосховища та до 22 травня у замикальному створі Верхнього Дніпра біля с. Неданчичі (Чернігівська обл.). Впродовж 4-23 травня на ділянці Десни Макошине-Літки та 3-5 травня на її притоці р. Сейм біля с. Мутин пройшли максимуми водопілля із загальною висотою підвищення, відповідно, на 1,0-2,4 м і 1,6 м над передводопільними рівнями. Формування максимуму водопілля на пригирловій ділянці Десни біля с. Літки, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища було, майже, вдвічі повільнішим за норму, і проходило упродовж 14-23 травня, і становить 32 % норми за багаторіччя.
На решті річок країни протягом місяця відмічалися незначні добові коливання з поступовим спадом рівнів води. На річках Закарпатської області, упродовж травня, здебільшого утримувався малозмінний рівневий режим із низькою водністю.
Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та за гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.
Загалом погода у травні на водозборі Дніпра до Києва була близькою і теплішою за норму та з недобором опадів на більшій частині водозбору. Середня за місяць температура повітря становила 14,9 оС, що на 0,9 оС вище кліматичної норми травня.
За місяць в середньому на водозборі Дніпра до Києва випало 51 мм (81 % норми), окремо на часткових водозборах річок: В.Дніпро 91 мм (144 %), Сож 52 мм (80 %), Прип’ять 36 мм (56 %), Сейм 50 мм (88 %), Десна 36 мм (60 %), у зоні формування бічного припливу до Київського водосховища – рр. Тетерів. Уж 43 і 49 мм (68 і 79 % норми, відповідно). Опади розподілялися вкрай нерівномірно, як у часі, так і по території: в окремі дні їх кількість становила 10-30 мм і часто вони мали зливовий характер.
Впродовж травня тривав спад водопілля на пригирловій ділянці Прип’яті (Київська обл.) і у ході припливу до Київського водосховища та до 22 травня у замикальному створі Верхнього Дніпра біля с. Неданчичі (Чернігівська обл.), що відповідає багаторічними тенденціями спаду. З 22 травня відбулося сповільнення спаду водопілля на В.Дніпрі біля Неданчичів і до 26 травня утримання рівнів/витрат без змін, а надалі до кінця місяця незначне (на 5 см) підвищення рівня зі збільшенням витрати на 9 м3/с. Призупинення спаду водопілля, ймовірно, відбулося через дощі на водозборі Верхнього Дніпра, а саме на його притоці р. Березина та на Верхньому Дніпрі в районі постів Смоленськ-Орша кількістю 80-120 мм, що відповідає 150-220 % норми травня, основна частка яких випала впродовж 08-09 травня, коли за дощ 09 травня випало від 10 до 53 мм.
Впродовж 04-23 травня на ділянці Десни Макошине-Літки та 03-05 травня на її притоці р. Сейм біля с. Мутин пройшли максимуми водопілля із загальною висотою підвищення, відповідно, на 1,0-2,4 м і 1,6 м над передводопільними рівнями. За висотою рівнів і витратами максимуми на цих ділянках річок були нижчими за норму. Формування максимуму водопілля на пригирловій ділянці Десни біля с. Літки, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища було, майже, вдвічі повільнішим за норму, і проходило упродовж 14-23 травня з максимальною витратою 540 м3/с, що становить 32 % норми за багаторіччя. Надалі розпочався спад водопілля біля Літок (бічного припливу до Канівського водосховища), який триватиме щонайменше до кінця червня.
Впродовж травня приплив води до Київського водосховища зменшився на 43 %: від 1680 (1 травня) до 971 м3/с (31 травня).
Витрата Десни біля Літок, яка визначає бічний приплив до Канівського водосховища, за період спаду з 24 травня і до кінця місяця зменшилася на 9 %: від 540 м3/с (14-23 травня) до 492 м3/с (31 травня).
За період розвитку водопілля у ході припливу води до Київського водосховища з 28 лютого і до кінця травня, включно, пройшло 11,5 км3; по бічному припливу до Канівського водосховища об’єм води, що пройшов за період з 4 березня і до кінця травня, включно, становив 3,0 км3.
Праві притоки Прип’яті. У травні переважала тепла погода з недобором опадів. Середня місячна температура повітря на 0,4-1,2 °C перевищила кліматичну норму. Загальна кількість опадів становила 14-64 % від місячної норми.
На річках суббасейну Прип'яті протягом місяця спостерігався повільний спад рівнів води в межах 1-6 см за добу. На окремих ділянках річок, внаслідок випадіння локальних помірних дощів, відмічалося короткотривале добове підвищення рівнів води на 1-4 см.
На річках Вижівка (пост Руда), Турія (пости Ягідне, Ковель), Стохід (пост Малинівка) та Вирка (пост Сварині) спостерігається стояча вода. Триває подальше заростання русел річок водною рослинністю різної інтенсивності. Станом на 31 травня температура води на річках суббасейну Прип’яті коливалася в межах 14,0-19,0°С.
Середньомісячні витрати води річок у травні дорівнювали (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 22-28, Стохід 25, Стир 40-46, Горинь 31-62, Случ 40, Уборть (пост Перга 43), (пост Рудня-Іванівська 17).
Річки Київської та Житомирської областей. Травень в басейні річок Київської області характеризувався середньомісячною температурою повітря вищою на 0,1-0,9 оС за норму. На переважній більшості території області відмічався недобір опадів – випало від 59 до 74 % місячної норми, а на півночі області спостерігався дефіцит (21 % норми опадів), лише на півдні області випало опадів в межах норми.
Протягом травня на більшості річок утримувалася тенденція зниження рівнів води загальною амплітудою на 0,1-0,3 м, лише при випадінні локальних дощів, на окремих річках відмічався короткочасний ріст рівнів води до 0,15 м, що суттєво не вплинуло на місячну водність річок. На р. Ірпінь з 17 травня спостерігався добовий ріст рівня води на 0,4 м, що обумовлено водогосподарською діяльністю.
Водність річок області становила 22-59 % травневої норми.
Водність верхів’я Росі та її нижньої течії була низькою (26-30 % місячної норми) та наближалась до основного критерію маловоддя, а у середній течії річки вона сягала величини 73 % місячної норми; у створі гідрологічного поста Корсунь-Шевченківський – середня місячна витрата води дорівнювала 4,04 м3/с, що відповідає 26 % місячної норми та 34 % норми наймаловоднішого місяця.
Бічний приплив до дніпровських водосховищ. Протягом травня у замикальних створах всіх притоків Середнього та Нижнього Дніпра продовжувався стійкий повільний спад весняного водопілля. У травні випали значні дощі: в басейнах Росі, Сули і Псла 42-60 мм дощу, що відповідає 130-190 % норми, в басейнах Ворскли, Орілі і Самари 26-30мм – 76-100 % норми. Дощі в часі розподілялись дуже нерівномірно – переважна кількість випала у другій декаді травня. З перших чисел травня в басейнах відбулось суттєве підвищення добових температур повітря: середньодобові температури повітря підвищились з 10 °C до 20-22 °C і в середньому за місяць температури повітря перевищували середньобагаторічні величини на 0,3-1,1 °C.
Об’єми бічного припливу до водосховищ у травні становили (у млн.м3 та відсотках норми): до Кременчуцького 229 (76), до Кам’янського 241 (70), до Дніпровського 98 (147). Сумарний бічний приплив зменшився на 24 % і дорівнював 568 млн.м3, що відповідає 80 % норми. Порівняно з квітнем приплив води до Кременчуцького водосховища збільшився на 19% (внаслідок тривалого спаду водопілля по Сулі) та зменшився по припливу до Кам’янського та Дніпровського відповідно на 41 % та 31 %.
Спад весняного водопілля по замикальних створах річок Псел, Ворскла, Оріль та Самара в кінці травня наближається до завершення. По р. Сула після проходження в кінці квітня другого піку водопілля протягом травня відбувався дуже повільний спад – загалом за місяць витрати води зменшились на 15-18 %. Приплив води до водосховищ за період весняного водопілля з третьої декади лютого до 27 травня поточного року, становив (у млн.м3 та відсотках норми): до Кременчуцького 589 (42), до Кам’янського 1280 (85), до Дніпровського 426 (68). Сумарний бічний приплив дорівнював 2,3 км3, що відповідає 65 % норми.
Об'єм води у каскаді дніпровських водосховищ за травень, внаслідок активного його наповнення, збільшився на 2,466 км3. Загалом за місяць середній рівень води Київського водосховища підвищився на 0,49 м, об’єм води у ньому збільшився на 0,393 км3. Станом на 31 травня об’єм води у Кременчуцькому водосховищі на 0,198 км3 перевищує об’єм води при НПР та становить 13,718 км3, протягом травня рівень води зріс на 0,95 м, об’єм збільшився на 2,058 км3.
Станом на 31 травня об’єм каскаду дніпровських водосховищ (без врахування Каховського водосховища) дорівнює 25,409 км3, що на 0,249 км3 менше об’єму води водосховищ при НПР.
Температура води. Середня за травень 2026 р. температура води на річках і водосховищах басейну Дніпра була на 0,4-1,6 оС нижче за місячну норму та близькою до минулорічного її значення. Станом на ранок 31 травня температура води на річках басейну Дніпра та водосховищах Дніпровського каскаду становила 16,0-21,0 оС.
Суббасейн Сіверського Дінця. Через воєнні дії дані з більшості пунктів спостережень відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.
У суббасейні Сіверського Дінця погода травня відповідала кліматичній нормі: середньомісячна температура повітря становила 15,7-16,6 °C. Метеорологічне літо почалося 5-6 травня – майже на два тижні раніше багаторічних строків. Опади мали типово літній характер: від слабких і помірних до значних злив з вкрай нерівномірним розподілом по території. За даними метеорологічних станцій та гідрологічних постів сума опадів за травень коливалася переважно у межах від 25 до 77 мм, що відповідає 50 - 140 % норми. 23 травня у районі гідрологічного поста Безлюдівка (Харківський район) спостерігався сильний дощ (45 мм). Загальна кількість опадів за місяць, за даними відповідного поста, становила 124 мм, що перевищувало місячну норму у 2,3 рази.
На річках суббасейну протягом травня відмічалися незначні добові коливання рівнів води з їх поступовим спадом на кінець місяця.
На водних об’єктах відмічалося поступове заростання русел, яке на 31 травня становило переважно 10-30 % їх ширини. На річках Мерло та Берестова заростання русел вже досягло 40- 50 % їх ширини.
Станом на 31 травня температура води у водоймах суббасейну коливалася у межах 12,0-18,0 ℃.
Середня місячна водність річок суббасейну Сіверського Дінця у травні становила (у відсотках норми):
- р. Сіверський Донець 105-126;
- малих річок Харківської області 60-90.
На р. Сіверський Донець біля гідрологічного поста Ізюм водність у травні становила 160 %, що зумовлено техногенним впливом на течію річки.
Південний Буг. Середньомісячна температура повітря у травні була нижчою за кліматичну норму на 1,4-2,6°С. У середньому по басейну Південного Бугу за місяць випало 75-130 % норми опадів.
Упродовж травня на Південному Бузі та його притоках добові коливання рівнів води становили 2-23 см, а на окремих зарегульованих ділянках – 0,3-0,6 м, без негативних наслідків.
Водність р. Південний Буг та його приток становила 40-60 %, а на його притоці Інгул 240 % місячної норми. Середні місячні витрати води у травні дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) – 19,7 м3/с (40 % норми), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 28,8 м3/с (59 % норми).
Суббасейн Нижнього Дунаю (р. Дунай в межах України). У травні на українській ділянці Дунаю відбувалось інтенсивне зниження рівнів протягом першої та другої декад – в кінці другої декади рівні води наблизились до найнижчих значень за багаторіччя для травня; у третій декаді сформувалась невисока паводкова хвиля, максимуми пройшли 28 травня висотою (в метрах): Рені 0,8, Ізмаїл 0,5, Кілія 0,3, Вилкове 0,1. Паводок пройшов на фоні попередньої низької водності, без негативних наслідків.
Максимальні, середні та мінімальні рівні води на Дунаї в межах України у травні становили, відповідно (у см над нулем поста): Рені 152, 108, 72, Ізмаїл 117, 90, 67, що на 15-41 см вище за мінімальні рівні для травня, Кілія 78, 63, 52, що відповідають найнижчим значенням для травня, Вилкове 103, 96, 83, що на 9-23 см вище за мінімальні травневі величини.
Середньомісячні витрати води у травні порівняно з квітнем значно зменшились – на 34-35% і дорівнювали (у м3/с та відсотках норми): Рені 4060 (46), Ізмаїл 2030 (42), Вилкове 1980 (38).
Річки західних областей. Середня за травень водність річок Карпат зменшилась і становила (у відсотках норми): Дністер 18-24, Прут, Сірет 17-25, Тиса, Латориця, Уж 21-31.
Суббасейн Тиси. Середньомісячна температура повітря у травні у суббасейні Тиси була близькою до норми, упродовж місяця спостерігався дефіцит опадів. Місячна сума опадів становила 26 - 72 мм, що відповідає 29-79 % норми.
Упродовж травня на річках Закарпатської області здебільшого утримувався малозмінний рівневий режим із низькою водністю. Виключенням був короткотерміновий період з 12 по 13 травня, коли внаслідок опадів у водозборах річок суббасейну Тиси сформувався невисокий швидкоплинний паводок із загальною амплітудою підйомів на 0,1-0,6 м, на Латориці біля Чопа та Боржаві біля Верхніх Ремет на 1,0-1,3 м, у межах русел річок та без негативних наслідків.
Дністер, Прут, Сірет. Травень у басейнах Дністра, Прута та Сірета був теплим (середня місячна температура повітря відмічалась на 0,3-1,7 о С вищою за норму) та з дефіцитом опадів (в середньому по басейну їх кількість становила 13-97 % місячної норми).
На річках продовжувався спад рівнів води та, відповідно, зменшення водності.
Середній за травень приплив води до Дністровського водосховища дорівнював 82 м3/с (24 % місячної норми та 80 % забезпеченості).
У травні спостерігалося спрацювання Дністровського водосховища, відмітка рівня води у його верхньому б’єфі станом на 8 годину 31 травня дорівнювала 114,93 м БС (1 травня – 115,61 м БС), вільна ємкість – 0,737 км3.
При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.