Про гідрологічний режим водних об’єктів України,

що склався у березні 2026 року

Погода у березні була аномально теплою з відчутним дефіцитом опадів на усіх водозборах річок України.

  За таких умов розвиток водопілля був малоактивним, що запобігло утворенню більш високих максимумів водопілля та ризикам затоплення, які могли бути при існуючих снігозапасах на початок водопілля та достатньому промерзанні ґрунту на окремих водозборах річок країни за умов нормального його розвитку.

Впродовж березня пройшли максимуми водопілля на більшості рівнинних річок країни з загальною амплітудою підвищення рівнів води на 0,4-3,6 м, які були нижчими за середні багаторічні значення водопілля, лише на притоках Південного Бугу річках Чорний Ташлик та Інгул (пост Кропивницький) - вищим за норму.

До кінця березня тривав поступовий розвиток водопілля на Верхньому Дніпрі (в межах країни), Прип'яті біля Люб'язі та на її пригирловій ділянці, Десні, її притоках річках Сейм і Снов. Станом на 31 березня загальне підвищення над передводопільними рівнями становила  0,4-1,4 м, що супроводжувалося затопленням понижених ділянок заплави на Десні біля Новгород-Сіверського та на р.Снов з переливом дороги місцевого значення (Новгород-Сіверський, Чернігівський райони Чернігівської області).

На кінець місяця вода утримується на заплаві річок: Ворскла, Псел, Говтва (суббасейн Середнього Дніпра, Сумська, Полтавська обл.); Оріль, Інгулець (суббасейн Нижнього Дніпра, Дніпропетровська, Харківська обл.); Велика Вись, Гнилий Тікич, Савранка, Кодима, Мертвовід (притоки Південного Бугу,  Одеська, Черкаська, Миколаївська обл.). Утримується вода на понижених прируслових ділянках Сіверського Дінця у Харківській області.

Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та за гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.

Погода у березні на водозборі Дніпра до Києва була значно теплішою, за норму та аномально сухою. Середня за березень температура становила 5,4^оС, що на 4,4 ^оС вище кліматичної норми.

За місяць на водозборі випало 3,3 мм опадів, що становить 9 % місячної норми. Отже, розвиток водопілля відбувався при вкрай несприятливих погодних умовах, коли температура повітря вдень сягала літніх значень, а вночі знижувалася до слабких морозів, а у окремі дні до 5-7^оС морозу при майже повній відсутності опадів впродовж місяця.

Сніготанення у басейні Дніпра розпочалося з правобережної частини водозбору з 22 лютого (суббасейн Прип’яті) та з 28 лютого - 01 березня поширилося на всю нижню частину водозбору, і за даними снігозйомки 10 березня сніг повністю розтанув на правобережжі басейну Дніпра в межах країни та 20 березня на його лівобережжі в межах країни.

За даними постійних рейок на метеомайданчиках з 12 березня сніг повністю розтанув на лівобережній частині водозбору Прип’яті та 27 березня на усьому водозборі Дніпра за межами країни.

З 12 березня на водозборі Прип’яті, зоні формування бічного припливу до Київського водосховища ґрунт повністю відтанув та 18 березня на водозборі Десни в межах Чернігівської області, а на водозборі Сейму за вимірами 20 березня у ґрунті залишався мерзлий прошарок на глибині 4-5 см від поверхні.

За таких погодних умов, сніг танув із значними втратами, а лід на річках танув на місці. Скресання на малих річках було маловираженим і очищення відбувалося без льодоходу, а при скресанні Верхнього Дніпра, пригирлової ділянки Прип’яті, Десни спостерігалися різкі коливання рівнів до 0,2-0,3 м за добу, а на пригирловій ділянці Десни рівень знизився на 0,6 м, через руйнування зажору, який утримувався нижче по течії впродовж усього зимового періоду.

Впродовж 09-15 березня сформувався пік у верхів’ї Прип’яті біля Річиці та до 21 березня на усіх її правобережних притоках і річках Уж, Тетерів, що формують бічний приплив до Київського водосховища висотою 0,4-1,3 м, що нижче норми. На притоках Десни піки сформувалися впродовж 16-26 березня висотою 0,7-1,0 м, що також нижче норми.

Станом на 31 березня триває поступовий розвиток водопілля на Прип’яті, Верхньому Дніпрі, Десні та її притоках Сейм і Снов з добовим підвищенням рівнів води до 0,1 м, без негативних наслідків. Загальне підвищення становить 0,5-1,4 м.

Впродовж березня приплив води до Київського водосховища збільшився більше, ніж вдвічі (2,2рази): від 740 (1 березня) до 1656 м³/с (31 березня); витрата Десни біля Літок, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища, збільшилася в 1,8 рази: від 174 (1 березня) до 310 м³/с (31 березня).

Середній за березень приплив води до водосховищ становив: до Київського водосховища 1267 м³/с (112 % норми, 33 % забезпеченості); бічний до Канівського (Десна - Літки) 225 м³/с (69 % норми, 58 % забезпеченості).

У ході припливу води до Київського водосховища водопілля розпочалося з 28 лютого і до 31 березня пройшло 3,5 км³. На Десні водопілля розпочалося з 4 березня і до 31 березня об’єм води, що пройшов за цей період становив 0,57 км³.

Праві притоки Прип’яті. В березні спостерігалася дуже тепла та переважно суха погода. Середня місячна температура на 4,5°С перевищувала багаторічні значення. На річках суббасейну Прип’яті продовжувався повільний розвиток водопілля. В першій декаді місяця річки повністю очистились від льодових явищ. Максимальні рівні водопілля на річках суббасейну Прип’яті  сформувались  в кінці лютого та в першій декаді березня висотою 0,3-1,6 м над передводопільними  рівнями.  Вихід води на заплаву відмічався на р. Прип’ять біля Річиці, р. Стохід, окремих ділянках рр. Стир, Горинь, Перга. У другій та третій декадах березня спостерігався поступовий спад  рівнів води, і, в цілому, за місяць він становив 0,1-0,8 м. Лише на р. Прип’ять в районі поста Люб’язь тривало  формування максимуму  водопілля з загальним підвищенням рівня води на 0,5 м над передводопільним рівнем, без негативних наслідків. Температура води на кінець місяця становила 7,0-10,0°С.

Середньомісячні витрати води річок у березні  дорівнювали (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 29-69, Стохід 56, Стир 66-71, Горинь 38-51, Случ 57,  Уборть 65.

Річки Київської і Житомирської областей. Березень в басейні річок Київської області відмічався надзвичайно сухим (випало до 2 мм опадів, що становить 0-3% місячної норми) та з середньомісячними температурами повітря вищими на 2,8-4,1^оС за кліматичну норму. Середні добові температури повітря протягом місяця утримувались вище 0^оС.

Протягом першої декади березня на водозборах річок Київської області утримувався сніговий покрив, який активно танув при повній відсутності опадів, і за даними снігозйомки 10 березня, повністю станув. Грунт відтанув наприкінці першої декади березня.

Починаючи з третьої декади лютого на річках області розпочалось весняне водопілля, яке розвивалось доволі швидко зі значними втратами водності на фоні значного дефіциту опадів – максимальні рівні сформувались наприкінці першої декади березня, лише на пригирлових ділянках Ужа і Тетерева – наприкінці другої декади березня, що на 15-30 днів раніше середніх багаторічних значень. Загальна амплітуда підвищення максимальних рівнів води над передводопільними значеннями становила: на рр. Ірпінь, Стугна, Росава, верхня та середня течії Росі – 0,2-0,4 м, на рр. Недра, Трубіж – 0,4-0,7 м, а на рр. Уж, Ірша, Тетерів, нижня течія Росі – 0,8-1,3 м, що значно нижче норми. Формування водопілля проходило без негативних наслідків та переважно в межах русел річок, лише на окремих ділянках рр. Уж, Тетерів відмічалось часткове затоплення понижених прируслових ділянок, а у створах постів р. Уж – м. Коростень та р. Стугна – с. Здорівка спостерігався вихід води на заплаву, яка зійшла до середини місяця. Станом на кінець березня на річках триває спад рівнів весняного водопілля.

Льодові явища утримувались лише на окремих ділянках річок протягом першої декади березня, а на р. Стугна – до 17 березня.

Водність річок області становила 38-89 % березневої норми, на р. Рось у створі гідрологічного поста Корсунь-Шевченківський (нижня течія річки) – середня місячна витрата води дорівнювала 10,8 м³/с, що відповідає 22 % місячної норми, а водність в створах постів  Круподеринці та Фесюри (верхня та середня ділянки річки) становила 10-44 %  місячної норми.

Бічний приплив до дніпровських водосховищ. Початок весняного водопілля  на всіх притоках Середнього та Нижнього Дніпра спричинила інтенсивна відлига в середині лютого, що супроводжувалась значними дощами сумарною кількістю 20-30 мм. На кінець лютого запаси води в сніговому покриві становили 18-50 мм, що відповідає 80-160 % норми. Глибина промерзання ґрунту досягала  40-55 см.

З 25 лютого – 01 березня відбувся остаточний перехід температур повітря через нуль градусів до додатніх значень і з 25-28 лютого в басейнах приток Середнього та Нижнього Дніпра розпочалось сніготанення, що відбувалось без опадів.  Сніг  на водозборах станув повністю 05-07 березня. З 09-10 березня відбулось суттєве підвищення температур повітря в середньому за добу до 5-8 градусів тепла, що вплинуло на збільшення випаровування з поверхні басейнів та зменшення стокоутворення з річкової мережі. Протягом другої половини березня пройшли максимуми водопілля у замикальних створах притоків Середнього та Нижнього Дніпра максимальними витратами (у м³/с та % норми): Сула – Лубни 40 (21),  Псел-Запсілля 145 (50), Ворскла – Кобеляки 128 (58), Оріль – Царичанка 38 (28), Самара – Кочережки 32 (28). Внаслідок повної відсутності опадів в період формування водопільної хвилі протягом березня, максимуми водопілля пройшли раніше за середні строки: по річках Сула, Псел та Ворскла  на 13-22 дні , на Орелі та Самарі на 1-6 днів.

Приплив води до водосховищ за березень становив (у млн.м³ та відсотках норми): до Кременчуцького 192 (38), до Кам’янського 612 (127), до Дніпровського 168 (61). Сумарний бічний приплив дорівнював 972 млн.м³, що відповідає 76% норми.

Температура води, льодові явища. Підвищення температури повітря до позитивних значень, яке розпочалось на початку третьої декади лютого продовжувалось і протягом березня. На річках та водосховищах басейну Дніпра відбувалось поступове руйнування льодового покриву з подальшим повним очищення від льоду.

Станом на ранок 30 березня на річках басейну Дніпра та водосховищах Дніпровського каскаду температура води становила від 2,4 ^оС до 10,0 ^оС, що на 0,3-2,8^оС нижче за температуру води у минулому році на цю дату.

 Суббасейн Сіверського Дінця. Через воєнні дії дані з більшості пунктів спостережень відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.

Середня місячна температура повітря у березні була вищою за кліматичну норму на 3,5-4,2 ℃, спостерігався дефіцит опадів, загальна кількість яких коливалася у межах 5-17 мм (за даними метеорологічних станцій та гідрологічних постів), що відповідає 10-40 % місячної норми.

Спостерігалося швидке сходження снігового покриву, переважно, впродовж  01 - 05 березня, а також поступове відтавання ґрунту (у межах Харківської області). У першій половині березня річки суббасейну повністю звільнилися від льоду. На Печенізькому водосховищі процес руйнування льоду розпочався 18 березня, і 28 березня відбулося повне очищення водосховища від льодових явищ.

Погодні умови березня призвели до дуже повільного формування максимальних рівнів води весняного водопілля, яке розпочалося 25-28 лютого поточного року. Упродовж 03-08 березня на більшості малих річок Харківської області сформувалися максимуми весняного водопілля із загальними підвищеннями рівнів води над передводопільними на 0,4-0,7 м, проходження водопілля супроводжувалося виходом води на заплави понижених прируслових ділянок річок Уди та Лопань. На р. Харків біля поста Циркуни, внаслідок впливу роботи водосховища та ставків, що розташовані вище гідрологічного поста, розвиток водопілля був менш вираженим та повільним, загальне підвищення рівня води становив 0,28 м і пік водопілля сформувався 14 березня, у межах русла річки.

На ділянці Сіверського Дінця Чугуїв–Протоповіка піки водопілля сформувалися 12-14 березня із загальною амплітудою підвищення рівнів води над передводопільними на 0,75-0,80 м, без негативних наслідків.

На фоні природних підвищень рівнів води, на ділянці Сіверського Дінця Ізюм – Яремівка, внаслідок техногенного впливу, спостерігалися різкі добові підвищення рівнів води, а загальні підвищення рівнів води над передводопільними становили 2,0 - 2,2 м.

11 березня було пошкоджено затвор Оскільського водосховища, внаслідок чого відбувалися неконтрольовані скиди води, які вплинули на рівневий режим        р. Оскіл біля Оскільської ГЕС (нижній б’єф) та р. Сіверського Дінця у районі гідрологічного поста Яремівка, внаслідок чого спостерігалися підвищення рівнів води на 1,1 - 1,5 м за добу. Проходження весняного водопілля на Сіверському Дінці супроводжувалося виходом води на заплаву у створі гідрологічного поста Зміїв та на ділянці Ізюм - Яремівка. Тривалий час вода утримувалася на заплаві р. Оскіл у районі Оскільської ГЕС (нижній б’єф).

Водність річок у березні становила (у відсотках норми): ділянки Сіверського Дінця Чугуїв - Зміїв 80-90; ділянки Сіверського Дінця Протопопівка - Яремівка  та р. Уди 115-135;решти річок Харківської області 50-75.

Південний Буг. Середньомісячна температура повітря у березні була вищою за кліматичну норму на 2,2-3,9 °С. У середньому по басейну Південного Бугу за місяць випало 0-20 % норми опадів.  Сніговий покрив висотою 3-4 см спостерігався у середній частині басейну до 5 березня.

Весняне водопілля по басейну Південного Бугу в середньому розпочалося з середини лютого. Протягом третьої декади лютого та першої декади березня пройшли максимуми весняного водопілля висотою 0,5-1,5 м, на рр. Чорний Ташлик та Велика Вись – 2,8-3,6 м над передводопільними рівнями. Станом на кінець березня водопілля на річках басейну практично закінчилося. Весняне водопілля супроводжувалося виходом води на заплаву в межах Черкаської, Кіровоградської та Миколаївської обл., на р. Інгул у м. Кропивницький та на р. Тилігул біля м. Березівка (Одеська обл.)  з перевищенням відмітки часткового обтоплення окремих будинків прируслових вулиць. Загалом весняне водопілля в басейні Південного Бугу було нижче за середні багаторічні значення, лише на рр. Чорний Ташлик та Інгул (пост Кропивницький) воно було вищим за норму.

Льодові явища у вигляді ополонок, заберегів, шугоходу спостерігалися на окремих ділянках річок до 16 березня.

У березні водність р. Південний Буг та його приток становила 20 -75 %, а на його притоці Інгул та на р. Інгулець 101-112 % місячної норми.

Середні місячні витрати води у березні дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) – 38,6 м³/с (34 % норми), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 85,3 м³/с (75 % норми).

Суббасейн Нижнього Дунаю (р. Дунай в межах України). У березні на українській ділянці Дунаю продовжувалось проходження паводкової хвилі, що розпочалась ще 11 січня; максимуми сформувались 05-07 березня  висотою  (в метрах): Рені 2,6, Ізмаїл 1,7, Кілія 1,0, Вилкове 0,6. До кінця місяця  рівні води знизились на 0,4-2,0 м. Паводок пройшов на фоні попередньої низької водності, без негативних наслідків.

Максимальні, середні та мінімальні рівні води на Нижньому Дунаї в межах України у березні становили відповідно (у см над нулем поста): Рені 325, 237, 130, Ізмаїл 226, 172, 105, Кілія 141, 110, 72 що нижче за середньобагаторічні значення на 8-84 см, Вилкове 134, 115, 95, що на 3-9 см вище за середньобагаторічні величини.

Середньомісячні витрати води у березні дорівнювали (у м³/с відсотках норми): Рені 6480 (83),  Ізмаїл 3220 (75), Вилкове 3110 (72).

Річки західних областей. Середня за березень водність річок Карпат була меншою за норму і становила (у відсотках норми): Дністер 50-51, Стрий 79, Прут, Сірет 60 і 54, Тиса 38-53, Латориця і Уж 29.

Суббасейн р. Тиса. Березень поточного року у суббасейні Тиси був на 2,4 - 5,2 ^оС вищим за норму і майже без опадів. Загальна їх кількість становила 0,3 - 7,0 мм, що відповідає 1,0 - 10 % місячної норми.

На водозборах річок суббасейну упродовж місяця утримувалася низька водність. Незначні підвищення рівнів води у межах 5-20 см за добу у окремі дні березня були зумовлені сніготаненням у високогір’ї.

Станом на 31 березня сніговий покрив утримувався на високогір’ї центральної частини і становив 3-10 см, у високогір’ї східної частини  Закарпатської області - 2 – 130 см. Сходження снігових лавин упродовж місяця не зафіксовано.

Станом на 31 березня розподіл снігозапасів по водозборах річок, у порівнянні з максимальними, становив: р. Тиса-Вилок – 25 мм (20 %); р.Ріка–Міжгір’я – 6 мм (5 %); р. Боржава-В.Ремети, р. Латориця-Чоп, р. Уж- Ужгород – 1- 2 мм (2 %).

Дністер, Прут, Сірет. Березень у басейнах Дністра, Прута та Сірета спостерігався теплим (середня місячна температура повітря була на 2,4-4,5^оС вищою за норму) та засушливим (в середньому по басейнах кількість опадів становила 2-55 % місячної норми).

В ході припливу до Дністровського водосховища весняне водопілля розпочалось з 16 лютого та за висотою максимальних рівнів було значно нижчим за норму. Максимальний середньодобовий приплив до водосховища спостерігався 28 лютого величиною 321 м³/с (97 % забезпеченості). Протягом березня на річках басейнів відбувався поступовий спад рівнів весняного водопілля та, відповідно, зменшення водності: середньодобовий приплив до Дністровського водосховища зменшився від 308 м³/с (1 березня) до 118 м³/с (29 березня).

Середньодобовий приплив до Дністровського водосховища за березень становив 189 м³/с (48 % місячної норми та 87 % забезпеченості). Скиди протягом місяця спостерігалися в межах 70-221 м³/с.

Внаслідок акумуляції паводкових вод, у березні продовжувалося наповнення Дністровського водосховища, відмітка рівня води у його верхньому б’єфі порівняно з початком місяця підвищилась на 1,56 м і станом на 8 годину 31 березня дорівнювала 115,26 м БС (1 березня – 113,70 м БС), вільна ємкість – 0,702 км³. В період 1-31 березня до водосховища надійшло 0,51 км³ води.

Температура води у створі гідрологічного поста Маяки станом на 31 березня дорівнювала 10,0°С, у Дністровському водосховищі - 4,1-5,5°С, у його верхів’ї – 6,2-9,2°С.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.