Про гідрологічний режим водних об’єктів України, що склався у лютому та очікується у березні 2023 року

Протягом першої половини лютого на території України утримувався  стійкий  зимовий режим погоди з середньодобовими температурами  повітря в межах 2-10 градусів  морозу, майже без опадів; в другій половині місяця  погодні умови змінились і виявились нестійкими: на лівобережжі країни відбувались незначні короткі відлиги з опадами, на  правобережжі майже до кінця місяця тривала відлига із середньодобовими температурами повітря 2-8 градусів тепла  і періодичними опадами; такі погодні умови визначили утримання незначного снігового покриву висотою 1-8см по території країни  протягом першої декади лютого і  майже повну відсутність сталого снігу в решту часу (за винятком Карпатського регіону, де відбувалось  стабільне снігонакопичення).   В середньому температури повітря в лютому виявилися вищими за норму на рівнинній частині на 2,1- 4,5 градусів,  в Карпатському регіоні – на 1,5-2,0 градуси. Опади  в першій половині місяця випадали у вигляді снігу та мокрого снігу сумарною кількістю 20-60% декадної норми, в третій декаді  випала значна сума опадів  - 120-220% норми – на лівобережжі переважно у вигляді снігу, а на правобережжі – дощу.    

Найбільша  глибина промерзання ґрунту спостерігалась на Лівобережжі країни – в суббасейнах Сіверського Дінця, Десни, приток Середнього Дніпра  і була в межах переважно 10-40см, на Правобережжі   в першій половині місяця промерзання грунту не перевищувало 20-25см, а в кінці місяця грунт відтанув.  Грунт на всіх басейнах  добре зволожений. 

Відмінною особливістю  водного режиму  цьогорічної зими   є затяжний тало-дощовий  паводок  на Верхньому Дніпрі, Прип’яті та Десні. В лютому пройшли максимуми цього  паводку на Верхньому Дніпрі  та Десні біля Чернігова; на Прип’яті відбувався спад паводку.  На Верхньому Дніпрі (в межах України) біля водпоста Неданчичі та на Десні склалася складна льодова ситуація внаслідок утворення льодових зажорів та заторів із  значним  затопленням  заплави; протягом лютого льодовий зажор на Верхньому Дніпрі в межах України та на Десні поступово зруйнувався із зниженням рівня води та зменшенням затоплення заплави. Водність по припливу  води до Київського водосховища в лютому становила 322% норми, по  бічному  припливу до Канівського водосховища (Десна-Літки) 229% норми.

Водність решти рівнинних річок у лютому  2023 р. становила (у відсотках норми): Західного Бугу 140, у верхів”ях Прип’яті  та її притоці р.Стохід (Волинська область) 290-450, притоків Прип’яті  75-120, притоків Середнього Дніпра 63-104, Південного Бугу та його притоків 30-43 (Інгул 88), Сіверського  Дінця 70-96,  його притоків 30-46 (р.Уди - 75),   української ділянки Дунаю 102-117.

На річках Карпатського регіону протягом лютого сформувалися два тало -дощових паводки з виходом води на заплаву на окремих ділянках річок.

        Водність річок Карпатського регіону  становила (в % по відношенню до норми): 

Дністер 166-202, Прут, Сірет  відповідно 110, 155, річки Закарпаття  138-190.

Льодова ситуація. В середині першої декади лютого відбувалось посилення льодових явищ на всіх річках країни (крім української ділянки р.Дунай), суцільний льодостав утворився переважно на річках Лівобережжя та півдня держави і  за вимірами  10  лютого товщина криги  на  річках  Лівобережжя та дніпровських водосховищах становила 10-20см (окрім Десни та Верхнього Дніпра  в межах України, де  тривав густий льодохід та шугохід), а  на  Інгулі, Південному Бузі і його притоках 2-7см, що менше за норму на цю дату. На решті річок  утворились забереги, шугохід, на окремих ділянках льодові перемички.  

Внаслідок підвищення температур до слабких  додатніх значень з середини другої декади  лютого   льодостав почав послаблюватись та руйнуватись і станом на 20 лютого льодові явища у вигляді заберегів, шугоходу, неповного та тонкого льодоставу  утримувались лише на річках Лівобережжя та водосховищах Дніпровського каскаду.

 Протягом третьої декади лютого, внаслідок утримання температур повітря на додатніх значеннях на Правобережжі  та незначних відлиг на Лівобережжі держави, всі річки Правобережжя та річки Приазов”я очистились від льодових явищ,  а на річках Лівобережжя  та Київському, Канівському, Кам”янському і Дніпровському водосховищах   відбувалося значне послаблення льодових явищ – поява ополонок, закраїн, на водосховищах утворились льодяні поля та битий лід,  на окремих річкових ділянках  залишались забереги.

 Станом на 28 лютого  від льодових явищ очистились (окрім всіх річок Правобережжя): Верхній Дніпро в межах України (водпост Неданчичи), пригирлова та гирлова ділянки Десни, нижні ділянки річок Ворскла  та Самара і їх окремі притоки (Полтавська та Дніпропетровська області), а також Дніпровське і Каховське водосховища.

Дніпро до Києва. Загалом лютий у басейні Дніпра до Києва характеризувався теплішою за норму температурою повітря та близькою і вищою за норму  кількістю опадів. Середня за місяць температура повітря була на 1,6-2,4^оС вищою за норму.

За лютий на водозборі Дніпра до Києва випало 30-44 мм (85-116% норми) опадів, більше опадів спостерігалось на верхніх ділянках В.Дніпра, Сожу, Десні – 46-53 мм (121-148%).

Погодні умови лютого не вирізнялися стабільністю температурного режиму: затоки холоду, які були малосніжними, преривалися короткими відлигами, під час яких випадали дощі. Сніговий покрив встановлювався та ущільнювався і танув. За даними снігозйомки за 25 лютого на водозборі Дніпра до Києва сніг залишився у басейні В.Дніпра вище Могильова, верхніх ділянках Сожу, В.Десні 15-30 см, Сеймі (за межами країни) 10 см, спостерігалися окремі ділянки з снігом 1-4 см на північному-сході Чернігівщини. На решті території водозбору снігу немає.

За вимірами 20 лютого ґрунт промерз на глибину 10-30 см на верхніх ділянках басейну В.Дніпра, Сожу та у басейні Десни, Сейму, у басейні Прип’яті до 10 см, правобережжі переважно 1-4 см, що значно нижче норми, проте добре зволожена підстильна поверхня грунту дещо сповільнить втрати стоку.

Затік холоду у першій декаді лютого сприяв сповільненню розвитку затяжного тало-дощового паводку. Впродовж 6-14 лютого пройшли його піки на ділянці В.Дніпра Жлобин-Лоєв висотою 2,1-2,8 м, що супроводжувалося значним тривалим затопленням заплави 0,8-1,0 м. На Дніпрі біля Неданчичів склалася складна льодова ситуація, утворені зажори частково руйнувалися і відновлювалися. Починаючи з 6 лютого відбувається руйнування зажору льоду з поступовим зниженням рівня води біля поста Неданчичі загалом на 1 м та збільшенням витрати води до 1540 м³/с. Максимальні витрати В.Дніпра від 12-20 січня до тепер збільшилися втричі.

Впродовж 2-10 лютого паводкова хвилі пройшла на ділянці Десни Новгород-Сіверський – Макошине, надалі паводкова хвиля просувалася втричі повільніше і пік по Чернігову сформувався 27 лютого, загальна амплітуда підвищень становила 1,3-2,1 м, що, також, супроводжувалося затопленням заплавних територів висотою 0,2-0,7 м та утриманням води на ній. Продовжується добігання паводку на ділянці Десни Морівськ – Літки, що  може тривати до 5-9 березня. Витрати за цей період збільшилися вдвічі.

На Прип’яті та її притоках на початку другої декади лютого розпочалися підвищення рівнів на фоні високої водності від проходження піків паводку.

Впродовж лютого  приплив до Київського водосховища збільшився на 22%  від 2060 м³/с (1 лютого) до 2510 м³/с (28 лютого). Витрата Десни у створі Літки (бічний приплив до Канівського водосховища) збільшилася на 39% від  352 м³/с (1 лютого) до 488 м³/с (28 лютого), чому посприяло штучне руйнування зажорів льоду через підриви.

Приплив води упродовж лютого залишався вищим за норму і в середньому становив: до Київського водосховища 2320 м³/с (322% норми, 1,5% забезпеченості) бічний до Канівського (Десна-Літки) 403 м³/с (229% норми, 4% забезпеченості).

За період експлуатації Київського водосховища висока приточність у лютому відмічалася (в м³/с): у 1971 (1560), 1975 (1650), і найбільша у 1989 (1730), що відповідає 240% норми, 4% забезпеченості); за період експлуатації Канівського (в м³/с): 1982 (434), 1989 (441), 1990 (430), 2007 (429), і найбільша і 1981 (466), що відповідає 265 норми, 2% забезпеченості). Близький до поточного бічного припливу у лютому був 2002 рік (409).

Враховуючи прогноз погоди на березень, де активне тепло очікується у третій декаді, слід очікувати початок водопілля у третій декаді березня, що пізніше нормальних строків початку. Водопілля розвиватиметься на фоні високої водності, що і сприятиме його достатньо високим показникам припливів та максимальних витрат. Розвиток водопілля значною мірою буде залежати від температурного режиму і дощів.

Бічний приплив до дніпровських водосховищ. Протягом першої половини лютого (як і в третій декаді січня) в басейнах приток Середнього Дніпра утримувався антициклональний погодний режим з температурами  повітря в межах 2-5 градусів морозу, без опадів, в другій половині місяця відбувались незначні короткі відлиги з опадами; такі погодні умови визначили майже повну відсутність сталого снігового покриву і поступове зниження водності на притоках Середнього Дніпра.  Глибина промерзання ґрунту незначна, ґрунт добре зволожений.  

 На всіх річках протягом лютого утримувались забереги, тільки у нижній ділянці Псла та Ворскли – льодостав, а в третій декаді місяця льодостав з ополонками.

 Середньомісячні витрати води у лютому  порівняно з січнем на Росі, Сулі, Пслі та Ворсклі зменшились на 15-32%, Орілі і Самарі майже не змінились і у відсотках по відношенню до норми становили: Рось 17, Сула 102, Псел 83, Ворскла 63, Оріль 104, Самара 31.

Об’єми бічного припливу води до Кременчуцького та Кам’янського водосховищ  за лютий   порівняно з січнем  зменшились на 34-36% і становили (у млн.м³ та відсотках норми): Кременчуцького 113 (67),  Кам’янського 147 (72). Об’єм бічного припливу води Дніпровського водосховища збільшився на 5% і становив 71 млн.м³ (75% норми). Сумарний боковий приплив у лютому порівняно з січнем зменшився на 29 % і дорівнював 332 млн.м³, що відповідає 70 % норми.

Вільний об’єм зменшився на 3,261 км³ і станом на 27 лютого об'єм води у каскаді Дніпровських водосховищ дорівнював 38,706 км³ (вільна ємність - 5,142км³), без урахування Каховського вдсх. 24,561 км³ (вільна ємність - 1,097 км³).

Річки Київської області. У басейні річок Київської області у лютому середньомісячні температури повітря виявилися вищими за норму на 2,0-2,2 ^оС і були в межах -0,4-1,1^оС. Загальна сума опадів становила 22-32 мм, що відповідає 76-85 % норми лютого.

Сніговий покрив в басейнах річок Київської області спостерігався протягом першої декади лютого і по висоті був (за даними снігозйомок) в межах 1-8 см, протягом другої декади сніг в регіоні розтанув і станом на кінець лютого сніговий покрив не відновлювався.

На початку лютого промерзання ґрунту було незначним і в середньому по території водозборів річок Київської області дорівнювало 10-25 см. Протягом лютого відбувалось поступове відтанення ґрунту і станом на 28 лютого по басейнах річок ґрунт переважно талий.

Протягом першої половини лютого на річках Київської області спостерігався зимовий режим: на річках спостерігались льодові явища у вигляді заберегів, льодоходу, шугоходу, неповного льодоставу та тонкого льоду та відбувались незначні коливання рівнів води.

Починаючи з другої половини лютого спостерігалось поступове підвищення температури, послаблення та руйнування льодових явищ і відповідно відмічався незначний ріст рівнів води та збільшення водності більшості річок області. На річках рр. Тетерів, Ірпінь та їх притоках підвищення рівнів води становили 0,1-0,3 м над передпаводковими, на решті річок області спостерігався малозмінний рівневий режим.

Водність більшості річок Київської області у лютому залишалась переважно нижчою за норму і становила 41-67 % місячної норми, на р. Ірша та в нижній течії р.Тетерів вона була близькою до неї та становила 98-108 % норми лютого. Водність річок р.Трубіж та Норин була значно меншою за норму лютого місяця і становила 31-35 %.

На Росі біля с.Фесюри та м.Корсунь-Шевченківській відмічалась низька водність, яка по відношенню до норми становить 28 % та 17 %, відповідно. При цьому на Росі біля м.Корсунь-Шевченківській середня місячна водність досягнула критерію маловоддя.

Продовжувалось затоплення заплави Ірпеня та призаплавних територій (нижче поста Гостомель), внаслідок руйнування наприкінці лютого минулого року гирлової греблі р. Ірпінь.

Річки суббасейну Сіверського Дінця та Приазов’я. Через воєнні дії гідрологічна інформація з більшості пунктів спостережень відсутня, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.

Середньомісячна температура повітря лютого була вищою за норму на 1,4-1,8°С. Кількість опадів за місяць у регіоні склала 31-51 мм, що становило 95-155 % місячної норми. У Приазов’ї спостерігався дефіцит опадів 15-22 мм (45-65 % норми).

За даними снігомірної зйомки (де була можливість її проведення) на кінець місяця у басейні р.Сіверський Донець сніг майже повсюдно зійшов впродовж 26 -28 лютого, лише в окремих пунктах спостережень середня висота снігового покриву не перевищувала 3 см. У Приазов’ї сніг відсутній.

Станом на 28 лютого у Харківській та Луганській областях глибина промерзання ґрунту коливалась у межах 28-40 см, але подекуди спостерігалося відтавання верхнього шару ґрунту на 3-9 см. У Запорізькій області ґрунт був талий.

Впродовж майже всього лютого на річках регіону спостерігались незначні добові коливання рівнів води у межах 1-10 см переважно з тенденцією їх повільного спаду до 25 лютого. Відлига, яка розпочалась наприкінці місяця, сприяла розвитку невеликого зимового паводку на більшості приток р.Сіверський Донець. На малих річках Харківської області добовий ріст рівнів води, в цей період, становив 0,1-0,4 м. На р.Уди максимальний рівень сформувався 28 лютого з загальною амплітудою підвищення над передпаводковим становив: біля смт Пересічна на 0,6 м та біля смт Безлюдівка на 0,67 м. На р.Лопань та р.Харків триває формування максимальних рівнів води зимового паводку.

На р.Сіверський Донець, у період відлиги, відмічається тенденція повільного росту рівнів води, але на гідрологічний режим окремих ділянок річки мали більший вплив: зменшення скидів з Печенізького водосховища (ділянка м.Чугуїв-м.Зміїв) та зажорні явища (ділянка с.Протопопівка – м.Ізюм).

На р.Айдар у районі смт Білолуцьк (тимчасово окупована територія Луганської області) спостерігається розвиток паводку та відмічається формування максимального рівня води. Станом на кінець місяця загальний підйом рівня води над передпаводковим становив 1,40 м.

На річках Приазов’я протягом місяця відмічались незначні добові коливання рівнів води переважно з тенденцією повільного росту.

Процес звільнення річок регіону від льоду був повільний і відбувався декілька разів упродовж лютого. На кінець місяця сталий льодовий покрив незначної товщини відмічався на деяких малих річках Харківської області. На Печенізькому водосховищі товщина льоду становила 42 см, але в останні дні розпочалися процеси його руйнування. Решта річок регіону повністю звільнилась від льоду або подекуди відмічались льодові явища у вигляді неповного льодоставу та заберегів різної інтенсивності.

Водність річок суббасейну р.Сіверський Донець у лютому становила 70-95 % місячної норми, малих річок Харківської області та деяких річок Донецької області 30-75%. Орієнтовано водність річок Запорізької області становить 20 - 30%.

Маловоддя (середня витрата води менше 20 % місячної норми) зберігається на р.Обитічна (5%) Запорізька область.

Південний Буг. У лютому у басейні Південного Бугу середньомісячна температура повітря була вищою за норму на 1,7-2,9  ̊С. Опади упродовж місяця випадали у вигляді дощу та снігу, їх сума за місяць становила у верхній частині басейну 36-44 мм (110-140 % норми лютого), на решті території басейну – 9-30 мм (36-96 % норми лютого).

Упродовж першої половини лютого сніг поступово танув і знов накопичувався. У другій декаді, до 15 лютого, сніговий покрив практично повністю розтанув.

Льодові явища на річках спостерігалися до кінця другої декади лютого у вигляді заберегів, шугоходу, ополонок, та неповного льодоставу.

Водність річок басейну р. Південний Буг була в межах 30-43 % місячної норми. Водність р. Інгул становить близько 88 % норми лютого.

Середні місячні витрати води у лютому дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) 18,9 м³/с ( 31 %  від нормі), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 30,3 м³/с (40 %).

Дунай у межах України. Протягом лютого на українській ділянці Дунаю після проходження (на початку місяця) максимумів паводкової хвилі відбувався її спад; в кінці лютого рівні води знизились до передпаводкових відміток.

Максимальні, середні та мінімальні рівні води на українській ділянці Дунаю у лютому становили (у см над нулем поста): Рені 374, 295, 190; Ізмаїл 252, 203, 139; Кілія 151, 122, 87, Вилкове 134, 112, 95, що вище за середньобагаторічні значення на 8-55см. Середньомісячні витрати води у лютому порівняно з січнем збільшилась на 9% і дорівнювали (у м³/с): Рені 7670, Ізмаїл 3800, Вилкове 3660, що відповідає 102-117% норми.

Річки західних областей. Середня за лютий  водність річок становила (у відсотках норми): Західний Буг 140, Дністер 166-202, Прут 110,  Сірет  155, Тиса 146-190, Латориця – 138, Уж – 153.

Річки Закарпаття. У першій половині лютого на річках суббасейну Тиси спостерігалась зимова межень та льодові явища у вигляді заберегів та шуги.

Місячна сума опадів (за даними гідрологічної мережі) у лютому становила на рівнині 26-44 мм (64-96% місячної норми), на гірській частині річок 57-164 мм (95-220% місячної норми).

В першій декаді лютого по всій території області встановився та утримувався сніговий  покрив висотою до 30 см, в другій декаді на рівнинній території  і  у перегір”ї сніг повністю станув, а сталий сніговий покрив протягом місяця утримувався тільки  на високогір'ї.  Станом на 28 лютого запаси води у сніговому  покриві  становили  (у порівнянні з нормою максимальних снігозапасів): на високогір’ї західної частини річок суббасейну Тиси 255 мм (146%); на високогір’ї східної частини 380-530 мм (125-166%).

Розподіл снігозапасів по басейнам річок, у порівнянні з нормою максимальних снігозапасів: р.Тиса-Вилок – 57 мм (45%); р.Ріка–Міжгір’я – 42 мм (36% норми); р.Боржава-В.Ремети, р.Латориця-Чоп та р.Уж - Ужгород – 9-12 мм (12-15% норми);

18-20 та 25-28 лютого, в результаті опадів, на річках суббасейну Тиси сформувались дві хвилі тало-дощових паводків.  Більш інтенсивною та високою була перша паводкова хвиля 18-20 лютого з амплітудою підйомів: у верхів”ях Тиси та на її притоках переважно до 1,2м, на ділянці Тиси від водпоста Великий Бичків до Вилока 2,4-4,2м, на Тисі біля Чопа 6,0м, на Ужі 0,6-1,6м, у  пониззі Боржави біля с.Верхні Ремети 3,5м (із короткочасним затопленням заплави).   Друга паводкова хвиля сформувалась на спаді попередньої  25-28 лютого висотою до 2,8м. Паводки пройшли без суттєвих негативних наслідків, тільки на  Латориці біля Чопа при проходженні  паводкової хвилі висотою 2,7 м відбулось тривале (протягом третьої декади лютого)  перевищення відмітки затоплення заплави на 0,5-0,8м.  

Дністер, Прут, Сірет. Середньомісячна температура повітря у лютому  у басейні Дністра перевищила місячну норму на 0,7-2,6⁰С, в середньому по басейну випало 105-163 % місячної норми опадів.

На річках басейну в першій половині місяця утримувався режим зимової межені з незначним коливанням рівнів води. 17-24 лютого, внаслідок відлиги та опадів, на річках сформувався тало-дощовий паводок з загальною амплітудою підйомів рівнів води на 0,4-1,6 м над передпаводковими рівнями без негативних наслідків, в нижній течії р.Стрв’яж - на 2,9 м з короткочасним виходом води на заплаву. Максимальний середньодобовий приплив води до Дністровського водосховища відмічався 22 лютого величиною 644 м³/с (89 % забезпеченості).

Середній за 27 днів лютого приплив води до Дністровської ГЕС становив 290 м³/с  (147 % норми та 22 % забезпеченості).

Продовжувалось поступове наповнення Дністровського водосховища і станом на 8 год 28 лютого відмітка рівня води у його верхньому б’єфі становила 118,88 м БС (1 лютого 117,82 м БС), вільна  ємкість – 0,280 км³.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.