Про гідрологічний режим водних об’єктів України, що склався у січні 2024 р. 

У січні як і у минулому місяці спостерігалась контрастна температура повітря: від від’ємних значень у першій половині місяця до додатніх значень в кінці. Середня за місяць температура повітря на більшості території країни була на 0,2-2,8°С вищою за норму, лише на півночі та північному сході вона була нижче норми на 0,2-1,9°С. Загалом за січень випало: на рівнинній території країни 40-70 мм (1,0-2,0 місячних норм), за виключенням окремих ділянок суббасейну Середнього Дніпра  у Полтавській області та українській ділянці Дунаю, де місячна сума опадів становила 24-50 мм (64-96% місячної норми); у Карпатському регіоні – 85-156 мм (1,5-2,0 місячних норм), в гірських районах 177-313 мм (2,2-3,4 місячних норм).
Упродовж місяця сніговий покрив встановлювався та розтавав і станом на кінець січня (за даними постійних рейок на метеомайданчиках) утримувався  висотою: – 1-10 см у басейні В.Дніпра, правобережних приток Прип’яті, річках Київської, Житомирської областей та окремих ділянках суббасейну Середнього Дніпра у  Сумській області; 5-20 Десні вище Чернігова; на високогір’ї Карпат – до 133 см.
Ґрунт промерзав на глибину 5-10 см, на окремих  ділянках суббасейнів В.Дніпра, Сожу, Десни 10-20 см; у Київській, Полтавській, Сумській та Харківській областях глибина промерзання ґрунту була найбільшою та становила 20-35 см.
Загалом, упродовж січня, на основних річках, що формують приплив до Київського і Канівського водосховищ, притоках Середнього Дніпра спостерігалося збільшення водності. На ділянці Верхнього Дніпра вище Київського водосховища (Чернігівський район Чернігівської області) спостерігалось затоплення заплавних територій шаром води до 1,0 м, меншої інтенсивності затоплення прирічкових понижених територій спостерігається на ділянках Десни 0,3-0,6 м.
На річках Карпатського регіону протягом січня сформувалися декілька тало-дощових паводків,  що супроводжувалось на окремих ділянках річок  виходом води на заплаву та  перевищенням  небезпечної відмітки часткового затоплення сільськогосподарських угідь, присадибних ділянок ряду сіл у Самбірському районі Львівської області,  Берегівському, Хустському районах та  підтоплення автодороги місцевого значення у Ужгородському районі Закарпатської області.
На кінець місяця льодові явища у вигляді заберегів, неповного льодоставу та льодоставу утримувались на більшості рівнинних річок країни, крім річок суббасейну Західного Бугу, рівнинних приток Дністра, верхів'ях Тетерева, Росі, р.Інгулець та української ділянки Дунаю.

Дніпро до Києва.  Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.
Загалом січень у басейні Дніпра до Києва був тепліший за кліматичну норму (середня температура по басейну була на 1,0оС вище норми) та з більшою за норму кількістю опадів (63 мм, 170 % норми). Проте на більшій частині басейну Дніпра до Києва: на водозборах В.Дніпра, Сожу, Десни, Сейму середня температура була на 2,5-2,9оС нижчою за норму, на водозборі басейну Прип’яті – близькою (на 0,3оС вищою норми), а у зоні формування бічного припливу до Київського водосховища на 1,0оС вищою за неї.
З 1-2 січня на верхній частині водозбору Дніпра за межами країни і водозборі Десни та 5-6 січня, поширюючись на правобережжя нижньої частини басейну Дніпра  до Києва (в межах країни), відбувся черговий затік холоду і встановлення морозів на водозборі. До середини січня температурний режим на водозборі був стабільним і холоднішим за норму. За цей період встановився та збільшився на верхніх ділянках В.Дніпра і Десни сніговий покрив, який станом на 31 грудня майже повністю розтанув на водозборі Дніпра до Києва, залишаючись лише у вище вказаних районах басейну. За даними снігозйомки за 15 січня, на нижній частині водозбору (в межах країни) висота снігу становила 13-22 см, а на Лівобережжі водозбору та нижніх ділянках водозбору Уборті та Ужа, на решті території правобережжя Прип’яті – 4-10 см із запасами води у ньому 20-32 мм та 10-20 мм, відповідно. На ранок 15 січня, за даними постійних рейок на метеомайданчиках, на верхній частині водозбору висота снігу становила 20-48 см на територіях водозборів В.Дніпра, Сожу, В.Десни, а на лівобережжі Прип’яті – 6-15 см.

Зміна погоди сприяла відновленню льодових процесів та їх посиленню, де вони утримувалися, черговому утворенню невеличких зажорів льоду та сповільненню і призупиненню на малих річках формування чергової хвилі підвищення рівнів/витрат, яка розпочалася у другій декаді грудня 2023 р., на фоні майже постійно зростаючої водності від осіннього паводку (з другої декади жовтня 2023р.).

Внаслідок потепління з 15 січня, яке супроводжувалася помірними дощами на водозборі розпочалося активне танення снігу, послаблення та руйнування льодового покриву на річках до очищення приток Прип’яті від льоду. На ранок 31 січня, за даними постійних рейок на метеомайданчиках, висота снігу на верхній частині водозбору за межами країни становила: 8-35 см у басейні В.Дніпра, Десни та 5-10 см на лівобережжі Прип’яті. На нижній частині водозбору Дніпра (в межах країни): на водозборі Десни вище Чернігова – 4-20 см, у басейні В.Дніпра, правобережних приток Прип’яті, Тетерева, Ужа (Житомирська, Київська обл.) – 1-6 см та в Сумській обл. – 3-10 см, на решті території водозбору Дніпра сніг розтанув.  За вимірами 31 січня, ґрунт промерз на 5-20 см, на лівобережжі Десни (Чернігівська обл.) грунт талий.

Внаслідок відлиги, танення снігу і дощу, починаючи з 16-20 січня на річках нижньої частини водозбору Дніпра розпочалося формування чергової хвилі тало-дощового паводку, а у вхідних створах основних річок В.Дніпро біля Неданчичів, Прип’яті у зоні ЧАЕС тривало поступове підвищення рівнів та припливу води до Київського водосховища. За січень приплив води до Київського водосховища збільшився на 21%: від 1300 (1 січня) до 1570 м3/с (31 січня).

З 15-16 січня на Десні в межах країни розпочалося формування чергової хвилі тало-дощового паводку та збільшення водності загалом на 17-25%, а на Десні у створі поста Літки, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища, збільшення водності розпочалося з 20 січня і було активнішим на 40%: у від 192 м3/с (19 січня) до 270 м3/с (31 січня).

 На ділянці В.Дніпра вище Київського водосховища (ймовірно і за межами країни) спостерігається затоплення заплавних територій шаром води до 1,0 м водами Сожу, про що свідчать відомості ДСНС, та Дніпра у Чернігівському районі Чернігівської області, меншої інтенсивності затоплення прирічкових понижених територій спостерігається на ділянках Десни (0,3-0,6 м).

Праві притоки Прип’яті. На річках суббасейну Прип’яті у перші дні січня  температура повітря була значно вища норми. З 5 січня, у зв’язку з вторгненням холодного арктичного повітря,  відбулося  зниження температури, яке посилилось 9 січня до 15-18°С морозу. 6-7 січня встановився сніговий покрив висотою 7-17 см. На річках  спостерігалось відновлення появи льодових явищ у вигляді шуги та заберегів до встановлення неповного льодоставу та льодоставу. В першій декаді на річках суббасейну Прип’яті спостерігався  ріст рівнів води на 1-10 см за добу, збільшився шар води на заплавах. На р. Прип’ять та  р. Стохід в прирічкових населених пунктах рівні води досягли небезпечних відміток затоплення сільгоспугідь, господарських споруд  та короткостроково перевищили  небезпечну відмітку  затоплення житлових будинків у Ковельському та Камінь-Каширському районах Волинської області.

З кінця першої та впродовж другої декади січня спостерігалася прохолодна погода з температурним режимом нижче норми. На річках посилювалися льодоутворюючі процеси, на більшості річок відбувалось зниження рівнів води, окрім ділянок, де спостерігались зажорні явища. На початку третьої декади січня  відбулось підвищення температури повітря і випадіння дощів. Такі погодні умови призвели до танення снігового покриву, поступового послаблення та руйнування льодоутворень на річках. На Прип’яті та її притоках розпочався тало-дощовий паводок з добовою інтенсивністю 2-4 см, а на окремих ділянках річок - 8-17 см. Відмічався вихід води на заплаву  на р. Стир в районі постів Щуровичі та Колки у  Камінь-Каширському і Червоноградському районах (Волинської та Львівської областей). На р. Прип’ять та р. Стохід  рівні води утримувались на відмітках затоплення сільгоспугідь та господарських споруд в прирічкових населених пунктах Ковельського та Камінь-Каширського районів Волинської області.

Середньомісячні витрати води річок у грудні підвищились порівняно з листопадом і становили (у відсотках по відношенню до норми):  Прип’ять 185, Стохід 293, Стир 153, Горинь 93, Случ 118, Уборть 63.

Річки Київської області. У січні в басейні річок Київської області середньомісячні температури повітря виявилися вищими за норму на 0,4-1,4оС і дорівнювали 2,0-2,9 градусів морозу. Середньомісячна кількість опадів переважно по області становила 35-60 мм, що в 1,1-1,7 рази більше норми січня.

Упродовж місяця сніговий покрив спостерігався в межах водозборів річок Київської області переважно висотою 5-10 см, максимальні снігозапаси було відмічено в другій декаді січня, після чого розпочалась відлига до майже повного танення снігу, лише на окремих ділянках річок станом на 31 січня (за даними снігозйомки) незначний сніговий покрив утримувався висотою до 6 см. Упродовж січня ґрунт промерзав на глибину 10-20 см, на окремих пунктах спостережень в другій декаді січня – до 30-40 см, під час відлиги почалось поступове його відтавання. За вимірами на кінець січня в межах водозборів річок області спостерігалось промерзання ґрунту на глибину 4-27 см.

Внаслідок переважання морозної погоди, на річках спостерігались льодові явища у вигляді заберегів, шугоходу, неповного льодоставу та тонкого льоду.

На більшості річок Київської області відмічались добові коливання рівнів води в межах 1-12 см, на окремих ділянках до 26 см з тенденцією до повільного їх підвищення. Загальна амплітуда підвищення на кінець січня становила 0,1-0,4 м у порівнянні з рівнями на початку місяця.

Середні місячні витрати води річок Київської області в січні у порівнянні з груднем переважно збільшились на 10-30 % та становили 40-70% норми січня, лише на р.Тетерів (пост Житомир) та на р.Ірша (пост Українка) водність була значно нижчою за норму та становила 27-31 % норми січня. Маловоддя спостерігалось на р.Ірша (пост Українка) та у верхів’ї р.Рось: середні місячні витрати води становили 16 та 20% норми січня відповідно. Більшою за норму водність постерігалась на притоці Росі р.Росава та на р.Супій, де середні місячні витрати в січні становили 108-118 % норми січня.

На річці Рось в створі гідрологічного поста Корсунь-Шевченківський упродовж січня водність зменшилась на 40% у порівнянні з водністю в грудні – середня місячна витрата води дорівнювала 4,32 м3/с, що відповідає 27 % норми січня.

Бічний приплив до дніпровських водосховищ. Січень у басейнах приток  Середнього Дніпра відзначився утриманням стійкого зимового режиму погоди з середньодобовими температурами повітря в межах 2-8 градусів морозу та встановленням незначного снігового покриву висотою 6-14 см.

Внаслідок відлиги, що пройшла в другій половині грудня, протягом січня на притоках Середнього та Нижнього Дніпра продовжувалось повільне формування  паводкової хвилі (що триває з жовтня) висотою на кінець місяця 1,0-2,0 м та подальшим  збільшенням водності (порівняно з груднем): на 20% - по річках  Псел та Ворскла, в 2 рази по річках Сула, Оріль та Самара. Середньомісячні витрати води по притоках Середнього та Нижнього  Дніпра становили (у відсотках по відношенню до січневої  норми): Рось 27, Сула 126, Псел 197, Ворскла 189, Оріль 240, Самара 108.

Гідрологічна ситуація на ділянці р. Дніпро нижче м. Запоріжжя.  Упродовж січня рівні води Каховського водосховища утримувались нижчими за початковий рівень стихійного гідрологічного явища (СГЯ ІІІ-низькі рівні): внаслідок спустошення Каховського водосховища та входження р. Дніпро в старе природнє русло, рівні води значно нижчі за відмітки водозаборів у Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській областях (ІІІ рівень небезпеки – коричневий).

Температура води. Активне похолодання  у середині першої декади січня сприяло відновленню та посиленню льодових процесів до встановлення льодоставу, льодоставу з ополонками на більшості річок басейну Дніпра та дніпровських водосховищах (крім Дніпровського водосховища). Товщина льоду протягом першої половини січня становила: на річках суббасейнів Прип’яті, Середнього Дніпра, Десни, Канівському, Кременчуцькому, Кам’янському водосховищах 5-16 см, Київському водосховищі 10-21 см, висота снігу на льоду 5-10 см. На Дніпровському водосховищі протягом січня спостерігалися нестійкі льодові явища у вигляді заберегів, льодоходу та неповного льодоставу.

Відлига, що розпочалась у другій половині січня, призвела до  послаблення льодоставу та його поступового руйнування. Товщина льоду на кінець січня зберігалась і становила: на Київському водосховищі, Десні та її окремих притоках, верхів’ї Сули (суббасейн Середнього Дніпра) – 14-21 см; Канівському, Кременчуцькому, Кам’янському водосховищах, окремих ділянках суббасейну Середнього Дніпра – 8-12 см, сніг на льоду практично відсутній. На решті річок басейну Дніпра льодові явища спостерігаються у вигляді неповного льодоставу, льодоставу з ополонками, заберегів невеликої інтенсивності.

Річки суббасейну Сіверського Дінця. Через воєнні дії дані з більшості пунктів спостережень відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.

Температурний режим у суббасейні Сіверського Дінця упродовж січня характеризувався контрастною погодою: від від’ємних значень у першій половині місяця до позитивних наприкінці. Середньомісячна температура повітря у січні була близькою до норми та дещо вищою за неї на 0,3-1,9 ℃. Опади розподілялися нерівномірно по території та в часі: в першій половині місяця у вигляді снігу, у другій – переважно у вигляді дощу. Загальна сума опадів не перевищувала 48-63 мм, що відповідає 107-160 % норми січня.

Гідрологічна ситуація у водозборах суббасейну Сіверсього Дінця була нестабільною: у першій половині січня на річках спостерігався зимовий режим з поступовим посиленням льодових явищ та встановленням сталого льодового покриву. На ділянці Сіверського Дінця м. Зміїв – с. Яремівка не одноразово відмічався шугохід, який сприяв утворенню зажорів льоду та льодових перемичок, що призводило до різких добових коливань рівнів води на 10-30 см. На р. Сіверський Донець у створі гідрологічного поста Чугуїв та малих річках Харківської області у цей період спостерігалися незначні добові коливання рівнів вод з тенденцією повільного спаду.

18-19 січня, внаслідок переміщення теплого вологого повітря з південного заходу, у суббасейні Сіверського Дінця спостерігалася нетривала відлига з опадами у вигляді дощу, що призвело до інтенсивного сніготанення. Внаслідок таких погодних умов у період з 19 по 24 січня на Сіверському Дінці сформувався незначний тало-дощовий паводок із загальним підйом на 0,1-0,2 м, на малих річках Харківської області на 0,2-0,9 м. Підвищення рівнів води супроводжувались руйнуванням льодового покриву та очищенням русла на окремих ділянках річок. Відмічався незначний вихід води на понижені ділянки заплав річок Сіверський Донець (м. Ізюм), Уди (смт Безлюдівка), Лопань (смт Козача Лопань) та на річці Оскіл (район нижнього б’єфу Оскільської ГЕС).

За даними снігомірної зйомки, де була можливість її проведення, станом на 31 січня на переважній частині суббасейну Сіверського Дінця сніговий покрив зійшов, лише місяця він залишався незначною висотою і не перевищував 2 см. Глибина промерзання ґрунту на кінець місяця становила 8-27 см.

Станом на 31 січня на річках та водосховищах суббасейну Сіверського Дінця спостерігалося послаблення льодових явищ. Льодостав відмічався на Сіверському Дінці біля с. Протопопівка, на р. Уди біля смт Пересічне, р. Лопань біля смт Козача Лопань та на Печенізькому водосховищі товщиною 11-23 см.

Водність рр. Сіверський Донець, Уди (смт Пересічне) та Лопань у січні була вищою за норму і дорівнювала 142-209 % місячної норми, рр. Харків та Сухий Торець, р. Уди (Безлюдівка) -  у межах норми і склала 85-110 % норми січня.

Південний Буг. Середньомісячна температура повітря у січні була вищою за норму на 1,2-3,1°С. Опади упродовж місяця випадали у вигляді дощу та снігу, їх сума за місяць становила 29-48 мм (82-140 % норми), на окремих ділянках – 51-72 мм (у 1,6-2,5 рази більше за місячну норму).

У басейні Південного Бугу льодові явища спостерігалися до у вигляді заберегів,  льодоставу та неповного льодоставу.

Упродовж січня на Південному Бузі та його притоках спостерігались добові коливання рівнів води в межах 0,1-0,3 м за добу, а на окремих зарегульованих ділянках – 0,4-0,6 м за добу, без негативних наслідків.

Водність Південного Бугу та його приток залишалась низькою – 30-44 % місячної норми. Водність р. Інгул становила 185 % норми.

Дунай у межах України. В першій-другій декадах січня рівні води на українській ділянці Дунаю утримувались на максимальних позначках паводкової хвилі, що сформувалась протягом листопада – середини січня   висотою: Рені 3,7 м, Ізмаїл 2,4 м, Кілія 1,4 м, Вилкове 0,8 м. В третій декаді січня розпочався спад паводку загалом до кінця місяця на 0,4-0,5м.

Внаслідок паводку максимальні, середні та мінімальні рівні води на українській ділянці Дунаю у січні  становили відповідно (у см над нулем поста): Рені 394, 377, 334, Ізмаїл 269, 257, 233, Кілія 173, 160, 148, що вище за середньобагаторічні значення на 40-168 см,  Вилкове 153,  139, 123, що вище за середньобагаторічні на 25-50см.    

Середньомісячні витрати води у січні  порівняно з груднем збільшились на 8-9% і дорівнювали (у м3/с): Рені 9590, Ізмаїл 4710, Вилкове 4570, що відповідає 134-151 % норми.

Річки західних областей. Середня за січень водність річок становила (у відсотках норми): Західний Буг 193, Дністер 199-314, Прут 124, Сірет 50, Тиса, Уж, Латориця 284-325.

Суббасейн р.Тиса. Упродовж січня у суббасейні Тиси опади видали, переважно у вигляді дощів, на високогір'ї – дощу, мокрого снігу та снігу. Кількість опадів становила 85-156 мм, що відповідає 150-198% норми місяця, у гірських районах 177-313 мм (222-340 % місячної норми).

1-6 січня утримувалась відносно тепла погода, опади випадали у вигляді дощу, у горах подекуди з мокрим снігом, на високогір’ї – у вигляді мокрого снігу та снігу. Внаслідок опадів на річках відбувались підвищення рівнів води на 0,3-1,5 м, на ділянці Тиси Тячів-Чоп – 2,5-3,8 м. Вода виходила на заплаву на: р.Тиса біля м.Тячів та м.Хуст, р.Боржава-с.Верхні Ремети, р.Латориця-м.Мукачево та р.Стара-с.Зняцево. На р.Латориця – м.Чоп утримувався високий шар води на заплаві міждамбового простору. В нижній течії р.Боржава відмічалося затоплення сільгоспугідь ряду сіл у Берегівському та Хустському районах, автодороги місцевого значення Шаланки – Великі Ком’яти. На річці Латориця спостерігалось затоплення частини автодороги місцевого значення Малі Геївці-Тисянка в Ужгородському районі.

У період з 9 по 16 січня у суббасейні Тиси утримувалася прохолодна погода, опади відмічались переважно у вигляді снігу. На річках відбувалися зниження рівнів води, відмічалась поява льодових явищ у вигляді заберегів та шуги.

17-18 січня по Закарпаттю відбувся різкий заток тепла, в горах мокрий сніг перейшов в сильний дощ і за даними гідрологічних постів сума опадів становила 21-78 мм, місцями у водозборах річок Тересва, Теребля, Ріка надзвичайно сильні (87-125 мм), на більшій частині суббасейну Тиси сніговий покрив зійшов.

На річках Закарпаття, на фоні підвищеної водності, сформувалася чергова хвиля, високого сніго-дощового паводку з підвищеннями рівнів:
- на притоках 0,5-2,4 м;
- на ділянці Тиси м.Тячів-м.Чоп 3,7-5,8 м;
- в нижній течії р.Боржава 3,9 м.

Прохождення паводку супроводжувалось виходом води на заплаву р.Тиса біля м.Тячів, м.Хуст та м.Чоп; р.Теребля-с.Колодне; р.Боржава-с.Довге та с.В.Ремети; р.Латориця-м.Мукачево; р.Стара-с.Зняцево; р.Турʼя-с.Сімер. Відмічалось перевищення небезпечної відмітки часткового затоплення сільськогосподарських угідь, присадибних ділянок ряду сіл, автодоріг Шаланки – Великі Ком’яти та Мукачево-Рогатин у Берегівському, Хустському районах, підтоплення автодороги місцевого значення між селами Малі Геївці та Тисянка у Ужгородському районі Закарпатської області.

На більшості річок максимальні рівні пройшли в другій половині дня 18 та вночі 19 січня. У подальшому, внаслідок зниження температури та зменшення інтенсивності опадів, на більшості річок відбувалося зниження рівнів води.

Сталий сніговий покрив протягом місяця утримувався тільки на високогір'ї, в гірських районах та на рівнині сніговий покрив утворювався та сходив декілька разів. Станом на 31 січня розподіл снігозапасів по водозборах річок Закарпаття, у порівнянні з нормою максимальних, становив: р.Тиса-Вилок – 108мм (86% норми); р.Ріка–Міжгір’я – 58мм (50% норми); р.Боржава-Верхні Ремети, р.Латориця-Чоп та р.Уж- Ужгород – 20-27мм (29-35% норми).

Водність річок наприкінці січня дорівнювала на Верхній Тисі 191% місячної норми, на решті річок Закарпаття - 92-119% місячної норми.

Протягом січня в зоні діяльності сніголавинної станції Пожежевська зафіксовано сходження 3 снігових лавин, без негативних наслідків.

Дністер, Прут, Сірет. Січень у басейнах Дністра, Прута та Сірета відмічався теплим – середньомісячна температура повітря на 1,3-2,2оС перевищувала місячну норму; опадів в середньому по басейнах випало 124-186 % місячної норми, локально – 222-340 %.

В першій декаді  січня, внаслідок зниження температури повітря, на річках спостерігалась чергова поява льодових явищ з подальшим їх посиленням до встановлення льодоставу на окремих ділянках.

На річках басейну Дністра сформувалося декілька тало-дощових паводків з загальною амплітудою підвищення рівнів води на 1,0-2,0 м над передпаводковими рівнями, що супроводжувалось перевищенням  небезпечної відмітки часткового затоплення сільськогосподарських угідь, присадибних ділянок ряду сіл у Самбірському районі Львівської області. На річках басейну Прута загальна амплітуда підйомів рівнів води не перевищувала 0,8 м над передпаводковими рівнями, без негативних наслідків. Максимальний середньодобовий приплив води до Дністровського водосховища відмічався 25 січня.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове. 

 

Версія для друку Опубліковано: 06 Лютого 2024