Про гідрологічний режим водних об’єктів України,
що склався у липні 2026 року
У липні 2026 року в Україні середньомісячна температура повітря була нижчою за норму на 0,2–1,9 °C. Протягом місяця на території України дощі випадали дуже нерівномірно як у часі, так і за територією: від слабких і помірних до значних злив. На переважній частині суббасейнів річок Тиси, Прута, Сірету, Західного Бугу, Прип’яті, Десни та в басейні Дністра переважав дефіцит опадів (40–80 % норми; лише локально, переважно в гірських районах Карпат та на крайньому заході країни, кількість опадів досягала 90–110 % норми). У суббасейнах Прип’яті та Десни дефіцит опадів був найбільш вираженим (місцями 28–35 % норми). Водночас на північному сході басейну Десни місцями спостерігалися значення 120–150 % норми, що відображає локальний характер дощів. Басейн Південного Бугу та суббасейн Середнього Дніпра характеризувалися строкатим розподілом опадів: поряд із районами, де випало 40–70 % норми, відзначалися території з кількістю опадів, близькою до норми або більшою за неї (100–200 %). Найбільша просторова контрастність спостерігалася в суббасейнах Нижнього Дніпра та Сіверського Дінця, де поряд із районами з екстремальним надлишком опадів (120–250 %, місцями 300–320 % норми) відзначалися території з дефіцитом опадів (40–70 % норми).
Протягом місяця на річках країни переважав малозмінний режим низької літньої межені, який переривався незначними короткочасними підвищеннями рівнів води.
Водність більшості річок країни в липні 2026 року була меншою та значно меншою за норму, за винятком верхів’я р. Горинь (суббасейн Прип’яті), рр. Псел, Ворскла, Самара (суббасейни Середнього та Нижнього Дніпра), за бічним припливом до Дніпровського водосховища та на р. Сіверський Донець, де вона становила 84–118 %, а також на р. Інгулець (пост Кривий Ріг) – 285 % норми.
Близькою до критеріїв маловоддя (21–30 %) водність спостерігалася на притоках Прип’яті рр. Стир, Горинь, річках суббасейну Середнього Дніпра Тетерів, Ірша, Рось, Удай, на Південному Бузі (пости Підгір’я, Олександрівка), на річці Сірет Карпатського регіону (пост Сторожинець) та за загальним припливом до Дністровського водосховища.
Маловоддя за основним критерієм оцінки (11–20 %) спостерігалося та утримувалося на Прип’яті у створах гідрологічних постів Річиця та Люб’язь, її притоках рр. Стохід (пост Любешів), Горинь (пост Оженин), Случ (пости Звягель, Сарни), Уборть (пости Рудня–Іванівська, Перга); на річках суббасейну Середнього Дніпра: р. Тетерів (пост Житомир), р. Трубіж (пост Переяслав) та р. Сула (пост Ромни); на Західному Бузі (пост Литовеж); Південному Бузі (пости Пирогівці, Тростянчик), його притоці р. Синюха (пост Синюхин Брід); на річках Карпатського регіону: р. Уж (пост Ужгород) та на р. Дністер у створах постів Самбір, Галич і Заліщики.
Складна гідрологічна ситуація утримувалася у верхів’ї Прип’яті (пост Річиця), на її притоці р. Горинь (пост Оженин), на Західному Бузі (пост Литовеж) та спостерігалася на Південному Бузі (пост Тростянчик), де середні витрати води в липні були нижчими за значення екологічної витрати води (53, 61, 96 та 83 % відповідно), що є критичним для функціонування екосистем річок.
Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та за гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.
Температурний режим у липні відзначався контрастами: впродовж двох декад липня температура була близькою до норми, а третя декада була з температурою на 1,8 оС нижчою за норму. Загалом середня за місяць температура повітря у басейні Дніпра до Києва становила 18,7 оС і була лише на 0,6 оС нижчою кліматичної норми липня.
Проходження циклонів супроводжувалося невеликими та помірними дощами, які поширювалися з заходу на схід. При цьому місцями випадали значні, зливові та сильні дощі. В окремі дні їх кількість за дощ становила від 15 до 44 мм. Основна частка дощів випала на верхній частині водозборів В.Дніпра (вище Жлобина), Сожу, Десни. За липень в середньому на водозборі Дніпра до Києва випало 71 мм, що становить 82% від місячної норми.
Дощі ймовірно зумовили формування паводків на річках верхньої частини басейну, але не мали суттєвого впливу на збільшення водності основних річок і припливу до Київського, так і бічного до Канівського водосховищ.
Внаслідок добігання води з зарубіжної території з 06–07 липня на Десні, її притоці р. Снов, 13 липня на Сеймі та з 26 липня на В. Дніпрі біля Неданчичів розпочалися підвищення рівнів/витрат води. Проходження дощової хвилі було повільним, не активним. На Десні до Чернігова впродовж 22–25 липня та 15–16 липня на р. Снов пройшли максимальні рівні висотою 10 – 36 см і 14 см, відповідно. Нижче за течією, на ділянці Десни Морівськ–Літки проходження хвилі було невираженим: рівні води впродовж тривалого часу утримувалися без змін, а загальне підвищення становило 2–4 см.
На річках, що формують приплив води до Київського водосховища, впродовж липня тривало повільне зниження водності та зменшення припливу до 28 липня. Надалі, з 29 липня відбувалося збільшення припливу від 422 до 428 м3/с (31 липня), внаслідок надходження паводкових вод по Верхньому Дніпру.
Загалом впродовж липня приплив води до водосховищ зменшився: до Київського на 21%: від 539 (1 липня) до 428 м3/с (31 липня); бічний до Канівського (стік Десна – Літки) – на 15%: від 166 м3/с (1 липня) до 141 м3/с (31 липня).
Середній за липень приплив води до водосховищ становив: до Київського водосховища 460 м3/с (59 % норми, 82 % забезпеченості); бічний до Канівського (Десна – Літки) 147 м3/с (70 % норми, 70 % забезпеченості).
Праві притоки Прип’яті. Загалом у липні температурний режим був в межах норми, лише в третій декаді – на 1,5° С нижче норми. Опади випадали по території нерівномірно, загальна кількість їх за місяць становила 48–94 % норми.
Впродовж липня, як і в червні, на річках суббасейну Прип’яті продовжувала утримуватися стійка літня межень із повільним спадом рівнів води на 1–4 см за добу. Лише в окремі дні, під час випадіння локальних помірних дощів на річках відбувалося тимчасове незначне підвищення рівнів води. На річці Стир в першій половині липня, внаслідок скидів води з Хрінницького водосховища, на гідрологічних постах вниз по течії м. Луцьк, с. Колки, с. Млинок загальне підвищення рівні води склало відповідно 44, 26 та 12 см, надалі до кінця місяця рівнів води знижувались.
Станом на 31 липня рівні води на Прип’яті (сс. Річиця, Люб’язь), Турії (с, Ягідне, м Ковель),Стир (с-ща Колки, с. Млинок), є нижчими за мінімальні багаторічні значення липня на 6–26 см, а в річках Турія (м. Ковель), Стир (с.Млинок) рівні води є нижчими за мінімальні багаторічні значення на 2–3 см. Ситуація ускладнюється інтенсивним заростанням річкових русел водяною рослинністю, яка значно сповільнює рух течії та призводить до стоячої води — це явище спостерігається на річках Вижівка (с. Руда), р. Турія (с. Ягідне, м. Ковель), Стохід (с. Малинівка), Вирка (с. Сварині), а з 22 липня стояча вода відмічається на гідрологічному посту Сусли – р. Смілка (Житомирська область).
Середня водність річок за липень становить (у % від місячної норми): р. Прип’ять (Річиця, Люб’язь) відповідно 18,13, р. Стохід ( Любешів) – 10, Случ (Звягель) –10, Случ (Сарни) –14, р. Уборть ( Рудня–Іванівська) – 9, Уборть ( Перга) – 14, р. Горинь (Оженин) –13 (водність є нижче критеріїв маловоддя). р. Стир ( Луцьк) – 34, р. Стир ( Млинок) – 24, р. Горинь Ямпіль) – 126, Горинь ( Деражне) –30. Середня витрата води на річках Прип’ять ( Річиця), Горинь ( Оженин) є нижче екологічної витрати води.
Річки Київської та Житомирської областей. У липні в басейні річок Київської області середня місячна температура повітря спостерігалась нижчою на 0,4–1,1 оС за норму, відмічався дефіцит опадів – на більшій частині території області випало 23–49 % норми, лише на півночі спостерігалось дещо більша кількість дощів – загалом випало 62–83% норми.
Виходячи з таких несприятливих погодних умов на річках Київської області відмічався гідрологічний режим з активним зменшенням рівнів води у місячному розрізі на 0,1–0,4 м. Водність була низькою та становила 24–64 % норми. У верхів’ї р. Тетерів (пости Троща, Житомир), р. Трубіж середня місячна витрата води була нижчою за основний критерій маловоддя та дорівнювала 9–19 % місячної норми, на рр. Росава, Супій, Недра спостерігалось відсутність течії (стояча вода), а на р. Стугна у створі поста Здорівка починаючи з 30 липня відмічається пересихання русла річки.
Водність верхів’я Росі утримувалась нижче основного критерію маловоддя (15 % місячної норми); у середній та нижній течії річки вона сягала величини 28–42 % місячної норми; у створі гідрологічного поста Корсунь–Шевченківський – середня місячна витрата води дорівнювала 4,39 м3/с, що відповідає 28 % місячної норми та 37 % норми наймаловоднішого місяця.
Бічний приплив до дніпровських водосховищ. Протягом липня у замикальних створах річок Рось, Сула, Псел, Ворскла, Оріль і Самара утримувався стійкий меженний режим із пониженою водністю: середньомісячні витрати води становили (в % від місячної норми): Рось 28, Сула 57, Псел 72, Ворскла 36, Оріль 65, Самари 96.
Сумарна місячна кількість дощів у липні в басейнах рр. Псел, Ворскла, Оріль, Самара виявилася більшою за норму і становила 150–260 % від неї, у басейнах Росі та Сули – відповідно 65 % та 98 % норми. Дощі в часі розподілялись нерівномірно – найбільша кількість випала в першій декаді місяця – 120–245 % декадної норми, в другій – третій декадах 54–105 % декадної норми. В середньому за місяць температури повітря були по всіх басейнах нижчими за норму на 0,5–0,9 оС.
Об’єми бічного припливу до водосховищ у липні порівняно з червнем зменшились на 44–70 % і становили (у млн.м3 та відсотках норми): до Кременчуцького 47,4 (39), до Кам’янського 55 (49), до Дніпровського 28,6 (95). Сумарний бічний приплив зменшився на 60 % і дорівнював 131 млн.м3, що відповідає 50 % норми.
Температура води. Середня за липень 2026 р. температура води на Дніпровських водосховищах, Верхньому Дніпрі, Десні була вищою на 0,1–1,5 оС за місячну норму, а на притоках Прип’яті (рр. Стир, Горинь, Случ), притоці Десни р. Сейм та на більшості річок Середнього та Нижнього Дніпра середня місячна температура води спостерігалась нижчою за норму на 0,1–2,6 оС.
Станом на ранок 31 липня температура води на більшості річок басейну Дніпра та водосховищах Дніпровського каскаду становить 15–24 оС.
Суббасейн Сіверського Дінця. Через воєнні дії дані з більшості пунктів спостережень відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.
Липень у суббасейні Сіверського Дінця у межах Харківської області відмічався помірно-теплою, нестійкою погодою, середньомісячна температура повітря була на 1,0–1,6 ℃ нижче норми. Дощі мали типово-літній характер: від слабких і помірних місцями до значних злив, з нерівномірним розподілом по водозборах річок. За даними метеорологічних станцій та гідрологічних постів сума опадів за липень здебільшого становила 79–127 мм (125–225 % норми). Локально в окремих водозборах випало 159–162 мм, що перевищило місячну норму у 2,5–3,2 рази. У південній та центральній частинах суббасейну спостерігався дефіцит опадів, загальна їх кількість становила 21–45 мм, що відповідало 40–70 % норми.
Упродовж місяця на р. Сіверський Донець спостерігалися незначні добові коливання рівнів води з різними тенденціями на кінець місяця у порівнянні з його початком: на ділянці м. Чугуїв – м. Зміїв спостерігався поступовий ріст рівнів води на 24–68 см, обумовлений збільшенням скидів води з Печенізького водосховища, на ділянці с. Протопопівка – с. Яремівка продовжувався повільний спад рівнів води на 9–26 см.
Внаслідок дощового періоду 8–14 липня, на малих річках Харківської області спостерігалося формування незначного дощового паводку упродовж 9–17 липня із загальною амплітудою підйомів над передпаводковими на 0,2–0,6 м, без негативних наслідків.
29 липня було зафіксовано вихід води на понижені ділянки заплави Сіверського Дінця вище м. Чугуїв (Харківська область).
Станом на 31 липня на водних об’єктах заростання русел становило: на р. Сіверський Донець 20–50 % його ширини, на малих річках – 30–60 %. На річках Мерло та Берестова заростання русел зберігалося у межах 80 % їх ширини.
Станом на 31 липня температура води у річках області коливалась у межах 17,0–22,0℃, температура води Печенізького водосховища була дещо вище та становила 23,0–25,0℃.
Середня місячна водність річок суббасейну Сіверського Дінця у липні коливалась у межах 60–90 % місячної норми. Водність р. Сіверський Донець біля м. Зміїв була дещо більшою за місячну норму та становила 116 %.
Південний Буг. У липні в басейні Південного Бугу середня місячна температура повітря спостерігалася нижчою на 0,2–1,4 °С за норму. Відмічався дефіцит опадів по всій території басейну (50–90 % липневої норми), лише локально випадало 111–128 % норми опадів.
Упродовж липня на Південному Бузі та його притоках добові коливання рівнів води становили 2–19 см, а на окремих зарегульованих ділянках – 0,2 – 0,4 м, без негативних наслідків.
Водність р. Південний Буг та його приток становила 22 – 54 % місячної норми. Спостерігалося маловоддя за основним критерієм оцінки на Південному Бузі (пости Пирогівці, Тростянчик) 15–17 % та його притоці р. Синюха (пост Синюхин Брід) 16 % норми.
Середні місячні витрати води у липні дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) – 8,97 м3/с (22 % норми), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 10,9 м3/с (25 % норми).
Суббасейн Нижнього Дунаю (р. Дунай в межах України). Протягом липня на українській ділянці Дунаю тривало систематичне інтенсивне зниження рівнів води загалом за місяць на 0,2– 0,75 м, а щоденні витрати води зменшились за місяць на 34–35%. Внаслідок такого водного режиму рівні води у липні виявилися по гідропостах Рені і Ізмаїл нижчими від мінімальних відміток, що фіксувались у цьому місяці протягом всього багаторічного періоду спостережень, а по решті гідропостів були близькими до них.
Максимальні, середні та мінімальні рівні води на Дунаї в межах України становили відповідно по гідропостах (у см над нулем поста): Рені 72, 24, (–5), що на 5–38см нижче за мінімальні багаторічні для липня, Ізмаїл 69, 42, 28 – що близько та на 3–8см нижче за липневі мінімальні. По гідропостах Кілія та Вилкове рівні води знизились до відміток, близьких до найнижчих за багаторіччя для липня (перевищували їх лише на 6–26 см) і становили (відповідно максимальні, середні та мінімальні у см над нулем поста): Кілія 56, 37, 28, Вилкове 92, 80, 74.
Середньомісячні витрати води у липні порівняно з червнем зменшились на 27–28% і дорівнювали (у м3/с та відсотках норми): Рені 2690 (42), Ізмаїл 1350 (37), Вилкове 1330 (34). Середньомісячні витрати води у липні по гідропостах Рені та Ізмаїл становили відповідно 60 % та 53 % норми наймаловоднішого місяця.
Річки західних областей. Середня за липень водність річок Карпат становила (у % норми): Дністер 16–19, Прут, Сірет 24–35, Тиса 31–45, Латориця 22, Уж 20.
Суббасейн Тиси. У липні у суббасейні Тиси опади спостерігалися з дуже нерівномірним розподілом у вигляді короткочасних дощів та дощів, у окремі дні відмічалися грози. За даними гідрометеорологічної мережі, місячна сума опадів коливалася від 38 мм до 144 мм, що відповідає 60–160 % норми липня, місцями загальна кількість опадів становила 180 мм (190 % місячної норми).
Протягом місяця на річках Закарпатської області, за виключенням Верхньої Тиси, утримувалася низька водність, яка була близькою до критеріїв маловоддя. Під час випадіння дощів на окремих річках спостерігалися короткотермінові підвищення рівнів води у межах 0,1–0,6 м, у межах русел річок та без негативних наслідків.
Упродовж липня рівні води на багатьох ділянках річок були близькими до найнижчих за багаторіччя, а на річках Ріка (Хуст), Боржава (Довге), Віча (Неліпино) та Тур'я (Тур'я Поляна) у окремі дні липня були нижчими за багаторічний період спостережень.
Дністер, Прут, Сірет. Липень у басейні Дністра, Прута та Сірета характеризувався нижчою на 0,5–1,5℃ за норму середньомісячною температурою повітря. Опади випадали нерівномірно, як у часі так, і по території басейну та мали здебільшого зливовий характер – у середньому кількість опадів становила 46–94 %, локально у гірській частині басейнів 108–126 % липневої норми. Протягом липня тривав активний процес виснаження ґрунтового покриву – вологість метрового шару ґрунту зменшилась в середньому на 17–22 %, що додатково сприяло зменшенню стоку до річок.
Відповідно до випадіння опадів, на річках басейнів спостерігалось формування невисоких дощових паводків, які характеризувалися незначною висотою підвищень (на 0,1–0,7 м) та не мали суттєвого впливу на водність річок. Водність Дністра на ділянці від верхів’я до Заліщиків становить 8–19 % від місячної норми липня – є нижчою за основний критерій маловоддя та нижчою за середні місячні витрати води наймаловоднішого місяця за рік за багаторіччя.
Зважаючи на таку гідрометеорологічну ситуацію в басейні, середній за липень приплив води до Дністровського водосховища становив 66 м3/с, що відповідає 21% норми та 98 % забезпеченості. Загалом тільки протягом 18–19 липня приплив води до Дністровського водосховища був близьким до значень санітарно–екологічних скидів з Дністровського водосховища (98–107 м3/с), решту часу значення припливу змінювався від 51 до 90 м3/с; зокрема 8 липня він досягнув найменшого значення середньодобового припливу за весь період існування Дністровського водосховища (з 1985 р.) і становив 51 м3/с (16 % норми).
При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.