Про гідрологічний режим водних об’єктів України,

що склався у вересні 2025 р.

Загалом вересень 2025 р. був теплим та з дефіцитом опадів. По всій території країни середні місячні температури повітря були вищими за кліматичну норму в середньому на 1,1-3,0^оС. Упродовж вересня спостерігався недобір опадів у більшості водозборів річок країни, за виключенням суббасейну р. Тиса та зони формування бічного припливу до Дністровського водосховища (88-169 % норми вересня).

Відповідно до таких погодних умов, протягом вересня на більшості річок України утримувався режим осінньої межені з поступовим зниженням їх водності; на окремих ділянках рівні (витрати) води наближались до мінімальних значень за весь період спостережень.

У місцях випадіння дощів відмічалися незначні підвищення рівнів води загально на 0,1-0,7 м, в нижній течії р. Боржави 2,0 м, в межах русел річок та без негативних наслідків.

Станом на кінець вересня найнижчими за весь період спостережень рівні води були на річках (у створах постів): суббасейну Прип'яті р. Турія (Ковель), на Сіверському Дінці (Протопопівка).

Пересихання русла спостерігалося на притоках Нижнього Дніпра рр. Оріль (пост Степанівка у Харківській обл.), Мокра Сура (пост Кринички у Дніпропетровській обл.) та на притоках Середнього Дніпра рр. Стугна (пост Здорівка у Київській обл.), Серебрянка (пост Балаклея у Черкаській обл.).

Водність більшості річок країни у вересні 2025 р. була меншою та значно меншою за норму. Маловоддя встановилось на Південному Бузі (пости Тростянчик, Олександрівка) – 15 % вересневої норми та річці Ворскла (пост Кобеляки) - 20 %; утримувалось маловоддя на верхній ділянці Прип’яті біля с. Люб’язь (19 %), на Дністрі біля м. Галич (20 %), Південному Бузі біля с. Підгір’я (16 %), по бічному припливу води до Кременчуцького (16 %), Дніпровського (16%) водосховищ, на річках суббасейну Середнього та Нижнього Дніпра – Самара (15%), Оріль (18 %) і Сула (9 %).

Складна гідрологічна ситуація спостерігалась на Південному Бузі у створах постів Тростянчик, Підгір’я та на його притоці р. Синюха, де середня витрата води за цей період становила 15, 16 та 11 % норми, відповідно та виявилася нижчою за значення екологічної витрати води (64-94 %), що є критичним для функціонування екосистем річок.

Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та за гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.

Загалом вересень у басейні  Дніпра до Києва був тепліший за норму та з більш відчутним ніж у минулому місяці дефіцитом дощів на більшій частині водозбору.

Середня за вересень температура становила 15,0 ^оС, що на 2,2 ^оС, вище місячної норми. За місяць на водозборі Дніпра до Києва загалом випало 31 мм (57 % норми), окремо по водозборах основних річок: В.Дніпро 16 мм (30 %), Сож 25 мм (46 %), Прип’ять 43 мм (77 %), Десна 17 мм (32%), Сейм 14 мм ( 29 %), у зоні формування бічного припливу до Київського водосховища – рр. Уж, Тетерів 27 і 40 мм (51 і 80 % норми, відповідно).

Опади розподілялися вкрай нерівномірно, як у часі, так і по території водозбору і часто мали зливовий характер: в окремі дні їх кількість становила від 10-33 мм.

До 22 вересня на водозборі утримувалася аномально тепла, літня погода. Різке антициклональне похолодання, яке поширилося із заходу з 23 вересня, обумовило з 24 вересня встановлення  кліматичної осені на усьому водозборі Дніпра до Києва.

За таких умов відбувалося подальше зменшення водності, відповідно, і припливу води до водосховищ. На основних річках у створах вхідних постів, що визначають приплив води до Київського водосховища водність за вересень зменшилася на 30 - 40 %.

Впродовж вересня приплив води до Київського водосховища зменшився на 33 %: від 624 м³/с (1 вересня) до 415 м³/с (30 вересня). 

Витрата Десни у створі поста Літки, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища впродовж місяця утримувалася на малозмінних величинах з тенденцією спаду і загалом зменшилася на 10 %: від 93 м³/с (1 вересня) до 84 м³/с (30 вересня).

Середній за вересень приплив води до водосховищ становив: до Київського водосховища 491 м³/с (81 % норми, 53 % забезпеченості); бічний до Канівського (Десна - Літки) 89 м³/с (54 % норми, 88 % забезпеченості).

Праві притоки Прип’яті. На початку вересня спостерігалась тепла суха погода. Середньомісячні температури перевищували норму на 2-3 ^оС. В кінці першої та на початку другої декад місяця на річках суббасейну Прип’яті спостерігалось випадіння дощів різної інтенсивності, які сприяли  короткочасному підвищенню рівнів води на 2-10 см за добу. Надалі рівні води на річках поступово знижувались.

4 та 8 вересня  на річці Турія (пост Ковель) рівень води був на 1 см нижче мінімального значення за багаторічний ряд спостережень.  На річках Вижівка (пост Руда), Турія (пости Ягідне і Ковель), Стохід (пост Малинівка) та Вирка (пост Сварині) спостерігалась стояча вода.

У останні два дні вересня місцями пройшли помірні дощі, що зумовили на окремих річках суббасейну Прип’яті підвищення рівнів води на 1-5 см за добу. Загалом рівні води за місяць на річках підвищились до 0,2 м, а на річках Прип’ять, Вижівка, нижній ділянці  Стохода та Стирі  в районі поста Луцьк вони знизились на 0,1-0,2 м. На кінець місяця рівні є нижчими за середні багаторічні значення вересня. Зберігається заростання русел річок водяною рослинністю, що впливає на стік.

Середньомісячні витрати води річок у вересні дорівнювали (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 19, Стохід 30, Стир 69, Горинь 53, Случ 51, Уборть 34.

Річки Київської та Житомирської областей. Середньомісячні температури повітря в межах водозборів річок Київської області в вересні були вищими за кліматичну норму на 1,5-2,0 ℃. У середньому по басейнах річок за місяць випало 50-80 % норми опадів.

На річках області протягом вересня спостерігався малозмінний рівневий режим: відбувались незначні коливання рівнів води, обумовлені опадами, загальна амплітуда яких не перевищувала 10-20 см.

Рівні води наближались до найнижчих за багаторіччя на р. Тетерів (Житомир), у верхів’ї р. Трубіж (Баришівка) та на його притоці р. Недра (Березань). Ділянки стоячої води утримуються на річках Росава та Супій, пересихання русла зберігається на р. Стугна.

Середні витрати води вересня більшості річок області зменшились у порівнянні з серпнем і становлять 21-49 % норми вересня, лише у верхів’ї р. Ірша водність була більшою за норму (135 %).

Маловоддя утримувалось на р. Трубіж  - 11-19 % норми вересня.

На р. Рось у створі гідрологічного поста Корсунь-Шевченківський (нижня течія річки) – середня місячна витрата води в серпні дорівнювала 2,77 м³/с, що відповідає 21% норми вересня та 23 % наймаловоднішого місяця року. Водність р. Рось в створах постів  Круподеринці та Фесюри (верхня та середня ділянки річки) становила 26 % та 32 % норми серпня відповідно.

Бічний приплив до дніпровських водосховищ. У вересні в басейнах приток Середнього та Нижнього Дніпра продовжувався період дефіциту опадів: у басейні Росі  місячна сума опадів становила  67 %,  в басейнах Сули, Псла, Ворскли, Оріль, Самара  34-67% місячної норми.  Дощі випадали лише декілька разів  у другій декаді місяця величиною 5-15 мм за дощ, перша та друга декади вересня були бездощовими. Середньомісячні температури повітря були на 1,6-2,7 градуси  вищими  за середньобагаторічні  значення.

Протягом вересня на всіх притоках Середнього та Нижнього Дніпра утримувався малозмінний режим низької літньої межені із незначним зменшенням водності; на малих річках суббасейнів  Середнього та Нижнього Дніпра  рр. Стугна, Балаклея і у верхів’ї Орелі  утримувалась  відсутність стоку (пересихання русла).  Середня за вересень водність в замикальних створах річок становила: Сули 8,  Ворскли, Орелі та  Самари 15-19, Росі та  Псла 23-27%  місячної  норми.

 Об’єми бічного припливу до водосховищ у вересні становили (у млн.м³ та відсотках норми): до Кременчуцького 15,1 (16), до Кам’янського 24,3 (27), до Дніпровського 3,3 (16). Порівняно з  серпнем  приплив до водосховищ зменшився на 6-36 %. Сумарний бічний приплив зменшився на 13 % і дорівнював 42,7 млн.м³, що відповідає 21 % норми.

Об'єм води у каскаді дніпровських водосховищ протягом місяця переважно знижувався загалом на 0,381 км³. Станом 30 вересня об’єм каскаду дніпровських водосховищ без врахування Каховського водосховища дорівнює 23,442 км³, що на 2,216 км3  менше об’єму води водосховищ при НПР та менше на 0,466 км³ від об’єму каскаду дніпровських водосховищ станом на початок вересня.

Температура води. Середня за вересень 2025 р. температура води на річках і водосховищах басейну Дніпра була вищою за місячну норму на 0,4-2,0^оС, на   Київському, Канівському, Кременчуцькому водосховищах, Десні, на верхніх ділянках  річок  Горинь та Случ (притоки суббасейну  Прип’яті ) – на 2,2-3,2 ^оС. У порівнянні з минулим роком   вересневе  значення температури води  нижче на 0,6-2,3^оС,  на річках Сула і Псел (притоки суббасейну Середнього Дніпра) -на 2,4-3,5^оС.

Суббасейн Сіверського Дінця. Через воєнні дії дані з більшості пунктів спостережень відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.

Середня температура повітря у вересні в суббасейні Сіверського Дінця становила 15,8-17,0 ℃ і була на 1,3-1,6℃ вище за норму. Значний дефіцит опадів (5-25% місячної норми) спостерігався на всіх водозборах суббасейну протягом місяця, винятком були окремі райони північної та південної частин Харківської області, де за вересень випало 16-25 мм, що відповідало 35-55 % місячної норми. 

Упродовж вересня на річках суббасейну Сіверського Дінця утримувався режим літньої межені з незначними добовими коливаннями рівнів

Середня місячна водність Сіверського Дінця у межах Харківської області у вересні була меншою за норму і становила 45-65% норми місяця. Значно меншою за норму (30-43%) водність спостерігалася на малих річках Харківської області.

Маловоддя відмічалося на р. Уди біля поста Пересічне (Харківська область) та на р. Сухий Торець біля поста Черкаське (Донецька область), де середні за місяць витрати становили 19-20 % місячної норми.

Поточні рівні води більшості річок суббасейну Сіверського Дінця у вересні нижчі середніх багаторічних величин відповідного місяця на 0,1-0,75 м.

Станом на 30 вересня на р. Сіверському Дінці біля с. Протопопівка (Харківська область) поточний рівень води є нижчим мінімального рівня води за вересень за багаторічний період спостережень на 7 см.

На р. Харків біля с. Циркуни (Харківська область) та р. Казенний Торець біля с-ща Райське (Донецька область) рівні води наблизилися до величин багаторічних мінімумів за відповідний місяць.

До 15 вересня на р.Уди біля поста Пересічне утримувалася стояча вода.

Наприкінці вересня на водних об’єктах суббасейну спостерігалося поступове відмирання річкової рослинності. Станом на 30 вересня заростання русел р.Сіверський Донець та малих річок Харківської області становило 10-40% їх ширини, подекуди рослинність стелиться по дну. Виключенням були р. Лопань (Харківська область) та р. Казенний Торець біля поста Райське, де заростання русел склало 60% їх ширини.

Південний Буг. Середньомісячна температура повітря у вересні була більшою за кліматичну норму на 1,1-2,0 °С. Сумарна кількість опадів за місяць на верхній частині водозбору р. Південний Буг була близькою до норми (63-101 %), на решті водозбору – спостерігався дефіцит опадів (27-56 % місячної норми).

Упродовж вересня на Південному Бузі та його притоках добові коливання рівнів води становили 2-26 см, а на окремих зарегульованих ділянках – 0,3-0,5 м, без негативних наслідків.

Маловоддя встановилося на р. Південний Буг у створах постів Тростянчик (15% норми), Олександрівка (15 %). Утримувалося маловоддя на Південному Бузі у створі поста Підгір’я (16 %) та його притоці р. Синюха (11 %).

Середні місячні витрати води у вересні дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) – 6,24 м³/с (16 % норми), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 8,02 м³/с (19 % норми).

Суббасейн Нижнього Дунаю (р. Дунай в межах України). У вересні   на українській ділянці Дунаю утримувався нестійкий водний режим з двома незначними підвищеннями рівнів води (загалом на 0,25-0,35 м) в другій та в кінці третьої  декади місяця, внаслідок переміщення невисоких паводків  із закордонної ділянки.

Максимальні, середні та мінімальні рівні води на   Нижньому Дунаї  в межах України у вересні  виявилися близькими до найнижчих за весь період спостережень     (перевищували їх на 13-23 см)  і становили відповідно (у см над нулем поста): Рені 44, 23, 10, Ізмаїл 52, 36, 24, Кілія 48, 31, 17, Вилкове 89, 71, 51.

Середньомісячні витрати води у вересні, порівняно з серпнем, зменшились  на 16 % і дорівнювали (у м³/с): Рені 2680, Ізмаїл 1340, Вилкове 1320, що становить  48-59 % норми.

Річки західних областей. Середня за вересень водність річок становила (у відсотках норми): Західний Буг 35-40, Дністер 20-32, Прут, Сірет 27-48, Тиса, Латориця 55-74, Уж 115.

Суббасейн р. Тиса. Вересень у суббасейні Тиси виявився теплим, середньомісячна температура повітря перевищувала норму на 1,9-2,7 ^оС. Загальна сума опадів здебільшого була у межах норми і становила 85-126 мм (88-114% норми), у водозборах Ужа та Ріки 112-158 мм, що відповідає 152-165 % норми вересня.

Переважна більшість опадів випадала у другій декаді місяця, внаслідок чого упродовж 10-17 вересня сформувалося три невисокі хвилі дощових паводків з підвищенням рівнів води на 0,3-1,6 м, в нижній течії р. Боржави 2,0 м, в межах русел річок та без негативних наслідків.

Дністер, Прут, Сірет. Вересень у басейнах Дністра, Прута та Сірета спостерігався теплим (середньомісячна температура повітря відмічалась на 1,4-3,0 ^оС вищою за норму) та з дефіцитом опадів - у середньому по басейну їх кількість становила 57-94 % місячної норми. Лише в зоні формування бічного припливу до Дністровського водосховища відмічалась достатня кількість опадів – 126-169 % місячної норми.

На річках спостерігався режим низької осінньої межені, водність поступово зменшувалась; на окремих ділянках рівні (витрати) води наближались до мінімальних значень за період спостережень. В другій декаді місяця, внаслідок опадів, на окремих річках басейнів спостерігалось формування незначного паводку (амплітуда підвищень рівнів води становила 0,1-0,6 м над передпаводковими рівнями) без негативних наслідків, що не сприяло збільшенню водності річок.

Середньодобовий приплив до Дністровського водосховища за вересень становив 74 м³/с (33 % місячної норми та 92 % забезпеченості). Скиди протягом місяця спостерігалися в межах 80-127 м³/с.

У вересні продовжувалось поступове спрацювання Дністровського водосховища і станом на 8 годину 30 вересня відмітка рівня води у його верхньому б’єфі дорівнювала 116,88 м БС (1 вересня – 117,85 м БС), вільна  ємкість – 0,522 км³.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.