Вересень 2026 року в Україні характеризувався теплою погодою – середня місячна температура повітря була на 0,4-1,4 °C вище за кліматичну норму. Дощі випадали нерівномірно як по території, так і у часі. Дефіцит опадів відмічався у Карпатському регіоні, в межах суббасейну Прип’яті (крім окремих приток у Житомирській обл.), басейну Південного Бугу та водозборах окремих річок суббасейну Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській обл. (26-70 % норми); в межах водозборів річок центральної частини країни та на Лівобережжі – випало 108-238 % місячної норми опадів, у суббасейні Сули – 274 %. На річках країни тривав малозмінний режим низької осінньої межені (випадіння локальних помірних дощів загалом не викликало значної зміни ситуації). Водність на переважній частині річок країни у вересні продовжувала знижуватись. Рівні води залишаються близькими до найнижчих меженних за багаторіччя на більшості річок Карпат, окремих ділянках приток Прип’яті, річках суббасейну Середнього Дніпра у Житомирській, Київській обл. та на Південному Бузі у Вінницькій обл. Спостерігається значне заростання русел водною рослинністю на більшості рівнинних річок країни, Дністрі та окремих його притоках у Львівській області. Складна гідрологічна ситуація, пов’язана з утриманням водності річок нижче значень екологічної витрати, спостерігалась (у % від значення екологічної витрати): на притоках Прип’яті – р. Стир (пост Млинок 79), р. Горинь (пости Оженин 67, Деражне 93), р. Уборть (пост Рудня Іванівська 86); на річках суббасейну Середнього Дніпра: р. Рось (пост Корсунь-Шевченківський 99), р. Сула (пост Ромни 69), р. Псел (пост Гадяч 95); Дністрі (пости Галич 80, Заліщики 71); р. Уж (пост Ужгород 65), Західному Бузі (пост Литовеж 66), Південному Бузі (пости Тростянчик 41, Пирогівці 48), що критично для функціонування екосистем річок. На Прип’яті у створі гідрологічних постів Річиця та Люб’язь, її притоці р. Стохід біля поста Любешів та на притоці Середнього Дніпра р. Трубіж (пост Переяслав) спостерігається відсутність стоку річки.
Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та за гідрологічною інформацією в межах країни, за даними УкрГМЦ. Загалом погода у вересні в басейні Дніпра до Києва була теплою та з достатньою кількістю дощів. Середня температура повітря за місяць становила 14,2 °C, що на 1,4 °C вище кліматичної норми, а з 22 вересня на водозборі встановилася осіння погода (відбувся стабільний перехід до осінніх температур). Дощі розподілялися вкрай нерівномірно як у часі, так і по території басейну. Найбільш дощовими були 12-13 вересня на нижній частині басейну Дніпра до Києва (в межах країни), коли за дві доби випало 15-20 мм (декадна норма), та впродовж 22-25 вересня на всій лівобережній частині басейну Дніпра до Києва, коли за добу випадало 15-36 мм, а сумарно 40-70 мм. У ці дні і випала основна частка дощів за вересень. У середньому за вересень на водозборі Дніпра до Києва випало 62 мм, що становить 115 % від місячної норми. Впродовж місяця на Дніпрі біля Неданчичів спостерігалося повільне підвищення рівня води загалом на 16 см зі збільшенням витрати на 33 м³/с: від 189 м³/с (1 вересня) до 222 м³/с (30 вересня). Незначне стабільне збільшення припливу розпочалося з 17 вересня загалом на 28 м³/с: від 275 м³/с (17 вересня) до 303 м³/с (30 вересня). Дощі, що випали у третій декаді вересня, починаючи з 22-23 вересня, зумовили підвищення рівнів води на річках водозбору Десни в межах країни загалом на 4-22 см, проте збільшення водності Десни до 30 вересня та основної її притоки р. Сейм було несуттєвим – 4-7 м³/с (4-13 %). У замикальному створі Десни біля Літок, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища, до 23 вересня витрата зменшилася на 14 %: від 100 м³/с (1 вересня) до 86 м³/с (21-23 верес Середній за вересень приплив води до водосховищ становив: до Київського водосховища – 284 м³/с (47 % норми, 96 % забезпеченості); бічний до Канівського (Десна – Літки) – 90 м³/с (55 % норми, 88 % забезпеченості). Праві притоки Прип’яті. Вересень у 2026 році спостерігався теплим та з дефіцитом опадів. Середньомісячна температура повітря перевищувала норму на 0,7-1,4 °C. Опади випадали по території нерівномірно, загальна кількість їх за місяць становила 59-83 % норми. Впродовж вересня, як і в серпні, на річках суббасейну Прип’яті продовжувала утримуватися стійка осіння межень з незначними коливаннями рівнів води переважно в межах 1-2 см за добу. Навіть випадіння локальних помірних дощів у більшості випадків не викликало більш суттєвого підвищення рівнів води. Станом на 30 вересня рівні води на річках Прип’ять (сс. Річиця, Люб’язь), Вижівка (с. Руда), Турія (м. Ковель), Стир (с-ще Колки, с. Млинок) є нижчими за мінімальні багаторічні значення вересня на 6-24 см, а на річках Прип’ять (с. Люб’язь), Турія (м. Ковель), Стир (с-ще Колки, с. Млинок), Горинь (с. Оженин) рівні води є нижчими за мінімальні багаторічні значення на 5-17 см. На річках Прип’ять (сс. Річиця, Люб’язь), Вижівка (с. Руда), р. Турія (с. Ягідне, м. Ковель), Стохід (с. Малинівка, с-ще Любешів), Вирка (с. Сварині), Смілка (с. Сусли, Житомирська область) продовжує утримуватись стояча вода. Середня водність річок за вересень становить (у відсотках від місячної норми): р. Стир (Луцьк) – 30, (Млинок) – 20, р. Горинь (Ямпіль) – 60, (Деражне) – 30. Водність нижча за критерії маловоддя на р. Случ (Звягель) – 18, (Сарни) – 20, р. Уборть (Рудня-Іванівська) – 23. Середня витрата води на річках Стир (Млинок), Горинь (Оженин, Деражне), Уборть (Рудня-Іванівська) є нижчою за екологічну витрату води. Річки Київської та Житомирської областей. У вересні в басейні річок Київської області середня місячна температура повітря була вищою на 0,5-1,4 °C за кліматичну норму з достатньою кількістю опадів (97-152 % норми), а на півночі та сході області опадів випало вдвічі більше за норму (201-213 %). Дощі пройшли на початку другої і третьої декад місяця та мали здебільшого інтенсивний характер випадіння. На річках відмічались підвищення рівнів води на 1-11 см за добу. Загалом за місяць на більшості річок рівні зросли на 3-14 см, на рр. Тетерів, Трубіж та у середній течії Росі – на 14-29 см, витрати води збільшились на 10-76 %, а на р. Стугна у створі поста Здорівка з 28 вересня відновився стік. Проте на річках Ірпінь, Росава, Недра, Гуйва та у нижній течії р. Трубіж утримувалась відсутність стоку (стояча вода), на р. Тетерів біля поста Іванків – коса у руслі річки. Загалом кардинальної зміни у гідрологічному режимі річок не відбулось і за місяць водність була низькою та становила 22-37 % норми. Водність верхів’я та середньої течії Росі збільшилась на 67-68 % і становила 22-27 % місячної норми, що близько до основного критерію маловоддя. У створі гідрологічного поста Корсунь-Шевченківський рівні води утримувались на малозмінних відмітках, лише протягом 24-26 вересня відмічалось коливання рівнів води в межах 4-14 см за добу; протягом місяця спостерігалось маловоддя – середня місячна витрата становила 1,77 м³/с, що відповідає 13 % місячної норми, 15 % норми наймаловоднішого місяця та дещо нижче за значення екологічної витрати води, яка для даного поста становить 1,79 м³/с. Бічний приплив до дніпровських водосховищ. Протягом вересня у замикальних створах річок Рось, Сула, Псел, Ворскла, Оріль і Самара тривав стійкий меженний режим із повільним зниженням рівнів води та зменшенням водності; середньомісячні витрати води у вересні порівняно з серпнем зменшились на 12-50 % і становили (у % від місячної норми): Рось – 13, Сула – 30, Псел – 35, Ворскла – 20, Оріль – 32, Самара – 46. Погодні умови вересня визначили подальше повільне зменшення водності: середньомісячні температури повітря перевищували кліматичну норму на 1,3-1,5°C, дощі випадали в басейнах локально декілька днів інтенсивністю 10-20 мм за дощ. Значні дощі випали 23-24 вересня, але характеризувались нерівномірним розподілом по водозборах річок (найбільші дощі (45-56 мм) випали у пониззі водозборів, на решті частин басейнів – 15-30 мм) і не мали суттєвого впливу на водний режим. Загалом за місяць у середньому по басейнах (окрім Сули) сумарна кількість дощів становила 48-64 мм, що відповідає 156-200 % місячної норми, по басейну Сули – 96 мм (274 % місячної норми). Температура води. Середня за вересень 2026 р. температура води на Дніпровських водосховищах та річках басейну Дніпра була вищою на 0,4-2,4 °C за місячну норму, крім притоки Прип’яті (р. Горинь) та притоки Середнього Дніпра (р. Псел), де середня місячна температура води спостерігалась нижчою за норму на 0,1-1,1 °C. У порівнянні з минулим роком середнє вересневе значення температури води було нижчим на 0,1-1,4 °C, лише на Дніпровському водосховищі, притоках Прип’яті, Середнього Дніпра (рр. Горинь, Сула), Десні та її притоці р. Сейм – вище на 0,1-0,4 °C. Станом на ранок 30 вересня температура води на більшості річок басейну Дніпра та водосховищах Дніпровського каскаду становить 10-17 °C. Суббасейн Сіверського Дінця. Через військові діїї дані з більшості пунктів спостережень суббасейну відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена лише за наявними даними, у межах Харківської області. Вересень у суббасейні Сіверського Дінця характеризувався теплою погодою: середньомісячна температура повітря була близькою та дещо вищою за норму. На переважній більшості суббасейну Сіверського Дінця сума опадів за місяць становила 45-80 мм, що відповідало 110-200 % місячної норми. Водночас локально у північно-західній його частині, на півдні та південному сході відмічався дефіцит опадів і їх кількість коливалась у межах 22-42 мм, що відповідало 45-85 % норми. На річках суббасейну Сіверського Дінця упродовж вересня спостерігався малозмінний режим осінньої межені, який переривався короткочасними підвищеннями рівнів води під час випадіння дощів. Станом на 30 вересня заростання русел річковою рослинністю становило: на Сіверському Дінці – 10-40 % його ширини, на малих річках області – 30-60 %, подекуди воно сягало 80 % їх ширини. Станом на 30 вересня температура води Сіверського Дінця та Печенізького водосховища коливалась у межах 15,0-17,0 °C, температура води малих річок Харківської області становила 12,0 °C. Середньомісячна водність річок суббасейну у вересні становила (у відсотках норми): ділянки Сіверського Дінця Чугуїв–Протопопівка – 55-75; р. Сіверський Донець біля гідрологічного поста Ізюм та р. Харків – 97-99; р. Уди – 21-45 (біля гідрологічного поста Пересічне водність близька до критеріїв маловоддя). Південний Буг.У вересні в басейні Південного Бугу середня місячна температура повітря була вищою на 0,3-1,4 °C за норму. Відмічався дефіцит опадів – 40-90 % норми вересня, лише на південно-східній частині басейну випадало 110-230 % норми опадів. На Південному Бузі та його притоках добові коливання рівнів води становили 2-19 см, а на окремих зарегульованих ділянках – 0,2-0,3 м, без негативних наслідків. Спостерігалося маловоддя за основним критерієм оцінки на Південному Бузі (пости Тростянчик, Підгір’я, Пирогівці, Олександрівка) та його притоці р. Синюха з водністю 7-19 % місячної норми. На р. Південний Буг у створі поста Тростянчик впродовж вересня рівні води були близькі до найнижчих меженних за багаторіччя. Середні місячні витрати води у вересні дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) – 6,7 м³/с (18 % норми), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 9,6 м³/с (23 % норми). Суббасейн Нижнього Дунаю (р. Дунай в межах України). Протягом першої-другої декад вересня на українській ділянці Дунаю продовжувалось повільне зниження рівнів води загалом на 20 см до найнижчих відміток за багаторіччя, а біля м. Рені – нижче за них на 17 см. У третій декаді відбулось підвищення рівнів води загалом до кінця місяця на 20-25 см. Максимальні, середні та мінімальні рівні води на Дунаї в межах України становили відповідно по гідропостах (у см над нулем поста): Рені – (-8), (-20), (-30) (що на 17-34 см нижче за мінімальні середньобагаторічні для вересня), Ізмаїл – 31, 19, 9, Кілія – 38, 23, 14, Вилкове – 86, 69, 57, що близько до мінімальних значень для вересня. Середньомісячні витрати води у вересні порівняно з серпнем зменшились на 6 % і дорівнювали (у м³/с та відсотках норми): Рені – 2040 (45), Ізмаїл – 1010 (40), Вилкове – 1000 (37). Середньомісячні витрати води у вересні по гідропостах Рені та Ізмаїл становили відповідно 45 % та 40 % норми наймаловоднішого місяця. Річки західних областей. Середня за вересень водність річок Карпат становила (у % норми): Дністер 12-13, Прут, Сірет 19-26, Тиса 25-32, Латориця 17, Уж 10. Суббасейн Тиси. Протягом вересня у суббасейні Тиси опади випадали у вигляді короткочасних дощів та дощів з дуже нерівномірним розподілом, відмічалися грози. Загальна кількість опадів становила 11-62 мм, що відповідає 15-49 % норми місяця. Гідрологічний режим упродовж вересня характеризувався малозмінним режимом, утримувалася низька водність на більшості річок суббасейну Тиси, яка була близькою до критеріїв маловоддя та нижчою за них у водозборах річок Ріки, Боржави, Латориці та Ужа. Короткотермінові підвищення рівнів води у межах 5-28 см за добу під час випадіння дощів значного впливу на збільшення водності річок не мали. Станом на 30 вересня рівні води на багатьох ділянках річок були близькими до мінімальних за весь період спостережень та були нижчими за них на річках (у створах гідрологічних постів): Тиса (Хуст), Тересва (Усть-Чорна та Нересниця), Боржава (Довге), Віча (Неліпино), Тур’я (Тур’я Поляна). На окремих ділянках річок на низовині відмічалося заростання русел водною рослинністю. Дністер, Прут, Сірет. Вересень у басейнах річок характеризувався середньою місячною температурою повітря, вищою за норму на 0,1-1,9 °C. Опади випадали нерівномірно як у часі, так і по території басейнів та не мали особливого впливу на стік річок – у середньому кількість опадів становила 26-65 % норми вересня. Протягом вересня внаслідок відсутності стокоформуючих опадів на річках відмічалось подальше зниження водності. Рівні води продовжували знижуватись, наближаючись до найнижчих відміток за багаторіччя. Станом на 30 вересня рівні води на р. Дністер (пости Розділ, Заліщики) та його притоках у Львівській області рр. Тисмениця (Дрогобич), Орава (пост Святослав) та Сіреті (пост Сторожинець) спостерігаються нижчими за мінімальні значення за багаторіччя на 1-7 см. У вересні приплив води до Дністровського водосховища змінювався від 24 м³/с до 33 м³/с, що майже в два рази менше значень скидів з Дністровського водосховища (47-67 м³/с); 17 та 20 вересня спостерігалось найменше значення середньодобового припливу за весь період існування водосховища (з 1985 р.) – 24 м³/с (11 % норми). Середній за вересень приплив води становив 27 м³/с, що відповідає 12 % норми та 99 % забезпеченості.
.При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.
