Про гідрологічний режим водних об’єктів України,

що склався у січні 2026 р.

Упродовж січня в Україні утримувалась аномально холодна і переважно сніжна погода. Середньомісячні температури повітря були нижчими за кліматичну норму на 3,0-6,0 ^оС, у південних, східних областях та Закарпатській області – на 0,6-2,0 °С .

Опади випадали здебільшого у вигляді снігу. Сумарна кількість опадів за січень становила 43-90 мм (140-250 % норми), на річках Закарпатської області та  окремих ділянках басейну Південного Бугу 27-85 мм (72-97 % місячної норми).

За результатами снігозйомки 31 січня сніговий покрив на більшості річкових басейнів становив 7-30 см, в Карпатах – до 60 см.

Внаслідок утримання морозної погоди, глибина промерзання ґрунту в межах більшості водозборів річок на кінець місяця становила 11-47 см; винятком були окремі ділянки водозборів суббасейну Середнього Дніпра – до 50-64 см.

У січні на річках країни (крім української ділянки Дунаю) продовжувалось посилення льодових процесів до встановлення льодоставу з ополонками та суцільного льодоставу. Станом на 25 січня товщина криги на річках становила 6-20 см; на окремих ділянках річок суббасейнів Прип'яті, Десни, окремих приток Середнього, Нижнього Дніпра, Пруту, Сірету та басейну Південного Бугу - товщина криги становила 22-34 см.

На річках країни утримувався режим зимової межені, лише на окремих ділянках річок, внаслідок посилення льодових явищ, відмічалися різкі коливання рівнів води, без негативних наслідків.

В третій декаді січня, внаслідок потепління, відбулось послаблення та руйнування до майже повного очищення річок суббасейну Тиси.  26-28 січня на річках суббасейну сформувався тало-дощовий паводок, без негативних наслідків, висотою 0,5 -1,5 м, на річках Латориця та Тиса, в районі м.Чоп, на 2,5 м та 4,05 м, відповідно. На Боржаві біля Верхніх Ремет під час проходження піку паводку спостерігався короткочасний вихід води на заплаву шаром до 6 см.

 В кінці місяця льодові явища на річках  та водосховищ країни зберігались у вигляді  заберегів, шуги, неповного льодоставу та льодоставу з товщиною криги   8-20 см, на окремих ділянках – 27-38 см.

Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та за гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.

Загалом упродовж січня в басейні Дніпра до Києва утримувалась аномально холодна і сніжна погода. Середня за січень температура становила -9,6 ^оС, що на 6 ^оС нижче місячної норми. За січень на водозборі Дніпра до Києва випало 55 мм (141 % норми), в тому числі на водозборах: Верхнього Дніпра (в мм та відсотках місячної норми): 56 мм (133 %), Сожу 55 мм (145 %), Прип’яті 51 мм (142 %), Сейму 85 мм (198 %), Десни 66 мм (157 %), Тетерева, Ужа  45 і 55 мм (132 і 172 %). Основна частка опадів випала у першій декаді січня.

Станом на 31 січня за даними з метеомайданчиків висота снігового покриву на верхній частині водозбору Дніпра становила від 15 до 45 см.

За даними снігомірної зйомки за 31 січня на нижній частині водозбору (в межах країни) висота снігу становила 10-30 см, запас води у сніговому покриві від 34-67 мм, і в середньому на водозборах правобережних приток Прип’яті становив (в мм та відсотках норми на дату снігозйомки ): 34-49 (200-210), а на водозборі Уборті до 61 мм (254), на нижній частині водозбору Десни 56 (144), водозборах Тетерева, Ужа, відповідно: 47 і 67 (196 і 258).

З 26-27 січня, внаслідок короткочасного потепління і випадіння льодяних дощів, на нижній ділянці водозбору в межах країни, відбулося ущільнення снігу, а на водозборах правобережної частини Прип’яті, зони формування бічного припливу до Київського водосховища його зменшення на 1-15 см. Впродовж 29 січня зменшення снігового покриву відмічалося і на нижній частині водозбору В.Дніпра, Десни, лівобережній частині водозборів Прип’яті та В. Дніпра на території Білорусі. Надалі в останні дні місяця аномальні морози відновилися і середня температура за 31 січня становила -11,5 - 17 ^оС, у верхів’ї Дніпра до -20 ^оС.  

За даними вимірів 29-30 січня промерзання ґрунту на правобережній частині водозбору Прип’яті зменшилося і в середньому становило 12 см, в окремих районах Волинської області ґрунт талий, а станом на 31 січня, внаслідок морозів,  на цих ділянках ґрунт вже промерз до 2-3 см. На решті ділянок водозбору Дніпра до Києва станом на кінець місяця ґрунт промерз на глибину від 3 до 40 см, що в середньому на водозборі нижньої Десни дорівнює 19 см, що значно менше норми на 31 січня.

До 27 січня на водозборах річок Дніпра до Києва утримувався стабільний зимовий режим з посиленням льодових явищ до льодоставу і неповного льодоставу з товщиною льоду (станом на 31 січня) від 12 до 30 см, що менше норми. На багатьох ділянках основних річок водозбору, внаслідок активних процесів льодоутворення, яке відбувалося на фоні формування і проходження максимумів тривалого осіннього паводку, утворися зажори льоду, які частково промилися, проте утримуються і до тепер в усіх створах Десни, Сейму та частково у замикальних створах В. Дніпра і Прип’яті.

Внаслідок відлиги, яка з 27 січня поширювалася з західної частини водозбору, відбулося послаблення льодових явищ. Станом на ранок 29 січня на нижній, правобережній частині водозбору Дніпра до Києва сніг на льоду розтанув і на багатьох ділянках річок вода текла поверх льоду, спостерігалося потемніння льодового покриву, з’явилися промоїни та збільшилися ополонки.

Внаслідок таких погодних умов упродовж січня на основних річках водозбору та в їх замикальних створах водність утримувалася на малозмінних величинах. У ході припливу води до Київського водосховища до 16 січня відмічалося зменшення на 20 %: від 797 до 607 м³/с, надалі – повільне його збільшення, внаслідок послаблення зимових коефіцієнтів. Станом на ранок 31 січня він становив 638 м³/с. Витрата Десни біля Літок, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища, утримувалася на малозмінних величинах в межах 132-153 м³/с і на 31 січня дорівнювала 152 м³/с.

Праві притоки Прип’яті. Впродовж січня спостерігалась холодна погода. Середні місячні температури повітря були нижче за кліматичні норми на 3-6°С, в окремі дні в межах норми. Опади випадали переважно у вигляді снігу. Сніговий покрив, який встановився в кінці грудня, поступово впродовж січня збільшувався, висотою від 2-5 см до 18-34 см. На кінець місяця сніг дещо ущільнився, висота снігового покриву склала 9-21 см.

На початку січня на річках суббасейну Прип’яті спостерігалися льодові явища у вигляді заберегів, сала, шуги, неповного льодоставу. Надалі, з суттєвим зниженням температурного режиму, посилились льодоутворення до встановлення суцільного льодоставу. Найбільша товщина льоду на річках становила 14-29 см. У зв’язку з льодоутворюючими процесами, на річках суббасейну Прип’яті спостерігались коливання рівнів води в межах  4 см -29 см за добу, без негативних наслідків. Загалом за місяць рівні води підвищились 0,1-0,7 м, без негативних наслідків. Рівні води на річках станом на кінець місяця є нижчими за середні багаторічні значення.

Середньомісячні витрати води річок у січні дорівнювали (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 29-31, Стохід 29, Стир 50-80, Горинь 47-70, Случ 77, Уборть 28; на р. Случ ( пост Звягель), а на р. Уборть (пост Рудня-Іванівська) – 12, що є нижче критеріїв маловоддя.

Річки Київської і Житомирської областей. У січні в басейні річок Київської області відмічався зимовий режим погоди - середньомісячні температури повітря були на 4,3-5,6 ^оС нижче норми, а середньомісячна кількість опадів становила 37-57 мм (113-162 % кліматичної норми).

Протягом місяця на території області утримувався сніговий покрив - станом на кінець місяця його висота становить 7-27 см, середні басейнові запаси води у снігові складають 37-67 мм (148-227 % норми). Глибина промерзання ґрунту станом на 31 січня становить 21-57 см.

На більшості річок Київської області утримувався малозмінний рівневий режим, відмічались незначні коливання рівнів води, загальна амплітуда яких за місяць не перевищувала 15 см; на р. Рось у створі поста Фесюри, за рахунок зміни роботи зарегульованих ділянок річки, спостерігалось більш значні коливання - до 29 см у місячному розрізі. На річках області утримувались льодові явища від заберегів значної інтенсивності до суцільного льодоставу з товщиною льоду           15-31 см.

На більшості річок області водність була в межах 21-55 %, а на р. Ірпінь –          70 % норми січня. Маловоддя утримувалось на р. Трубіж– водність річки становила 14-17 % норми.

У створі гідрологічного поста Корсунь-Шевченківський (нижня течія річки) – середня місячна витрата води дорівнювала 3,59 м³/с, що відповідає 22 % місячної норми. Водність р. Рось в створах постів  Круподеринці та Фесюри (верхня та середня ділянки річки) становила 23-48 %  місячної норми.

Бічний приплив до дніпровських водосховищ. Весь січень у басейнах приток Середнього та Нижнього Дніпра утримувався стійкий зимовий режим погоди із середньодобовими температурами повітря 11-12 ^оС морозу, що нижче за середні багаторічні значення на 2,0-5,7 ^оС. Протягом всього місяця відбувалось снігонакопичення, на кінець січня запаси води в сніговому покриві становили 13-32 мм, що відповідає 40-130 % норми на кінець місяця.  Глибина промерзання  ґрунту незначна і не перевищує на кінець січня 23 см.

Протягом січня на всіх притоках Середнього та Нижнього Дніпра встановився стійкий режим зимової межені із зменшенням витрат води, що в середньому за місяць становили в замикальних створах річок (у % місячної норми): Росі 22, Сули 27, Псла 61, Ворскли 33, Орелі 11, Самари 10.

Об’єми бічного припливу до водосховищ у січні досягали (у млн.м³ та відсотках норми): до Кременчуцького 37 (25), до Кам’янського 87 (59), до Дніпровського 8,0 (16). Порівняно з груднем приплив води до водосховищ зменшився на 20-35 %.  Сумарний бічний приплив зменшився на 29 % і дорівнював 132 млн.м³, що відповідає 38 % норми.

Об'єм води у каскаді дніпровських водосховищ протягом місяця зменшувався, загалом на 1,475 км³. Зокрема, Київське водосховище було спрацьовано на 0,62 м (0,5 км³), а Кременчуцьке – на 0,5 м (1,0 км³). Станом на 31 січня об’єм каскаду дніпровських водосховищ (без врахування Каховського водосховища) дорівнює 21,41 км³, що на 4,248 км³ менше об’єму води водосховищ при НПР.

Льодові явища. Активне похолодання в середині третьої декади грудня      2025 р. сприяло подальшому посиленню льодових процесів до встановлення льодоставу, льодоставу з ополонками на річках басейну Дніпра та дніпровських водосховищах. Станом на 25 січня товщина криги на річках басейну Дніпра становила 10-20 см, на окремих ділянках річок суббасейну Прип'яті, Десни, окремих приток Середнього, Нижнього Дніпра 22-31 см; на Київському водосховищі 20-32 см; на Канівському, Кременчуцькому водосховищах 18-28 см; на Кам’янському та Дніпровському водосховищах 7-16 см, що близько та дещо нижче середнього за багаторіччя значення на цю дату, висота снігу на льоду 10-15 см, на окремих ділянках суббасейну Прип’яті до 20-25 см.

Станом на 8 годину 31 січня, на більшості річок басейну Дніпра та дніпровських водосховишах утримується переважно суцільний льодостав, на окремих ділянках льодостав з ополонками.

Суббасейн Сіверського Дінця. Через воєнні дії дані з більшості пунктів спостережень відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.

Упродовж січня у суббасейні Сіверського Дінця утримувався зимовий режим погоди, місяць виявився холоднішим за кліматичну норму на 1,3-2,5 ℃. Спостерігалося два періоди нетривалих відлиг, під час яких в межах суббасейну зійшов сніговий покрив (7-9 січня) та відбувалося ущільнення та поступове танення снігового покриву, місцями з утворенням льодяної кірки (28-30 січня).

Загальна кількість опадів, які в залежності від температурного режиму випадали у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу, на переважній частині суббасейну Сіверського Дінця становила 70-119 мм (150-280 % місячної норми). Винятком був район гідрологічного поста Райське у басейні р. Кривий Торець (Донецька область), де сума опадів склала 29 мм (64 % норми).

Станом на 31 січня середня висота снігового покриву у суббасейні Сіверського Дінця коливалась у межах 6-17 см, за винятком південної його частини, де середня його висота була до 4 см, подекуди сніг повністю зійшов.

Середні запаси води у сніговому покриві на 31 січня до замикаючих створів становили у міліметрах та (% норми): до Змієва 24 (82), до Ізюма 19 (70).

Глибина промерзання ґрунту на кінець місяця у переважній частині суббасейну Сіверського Дінця у межах Харківської області коливалась у межах 23 - 35 см, у північній її частині ґрунт промерз до 44 - 49 см.

Під час зимового режиму погоди, який переважав у більшості днів місяця, на водних об’єктах суббасейну спостерігалися активні процеси льодоутворення, що супроводжувалися зажорними явищами на ділянці Сіверського Дінця Зміїв - Ізюм з різкими добовими коливаннями рівнів води на 0,1-0,3 м, без негативних наслідків. Станом на 31 січня на більшості малих річок Харківської області, Печенізькому та Оскільському водосховищах спостерігався льодостав товщиною 16-25 см. На р. Сіверському Дінці біля м. Чугуїв та на р. Кривий Торець біля с. Райське (Донецька область) відмічався льодостав незначної товщини. На ділянці Сіверського Дінця Зміїв - Яремівка спостерігався льодостав з ополонками.

У період з 7 по 13 січня, внаслідок відлиги, на ділянці Сіверського Дінця Чугуїв - Зміїв та на малих річках Харківської області сформувався тало-дощовий паводок із загальною амплітудою підйомів на 0,3-0,5 м, без негативних наслідків. Відлига, яка спостерігалася у період 28-30 січня, сприяла незначному добовому підвищенню рівнів води на 1-19 см та послабленню льодових явищ, відмічалася вода на льоду, відбувалося утворення ополонок.

Впродовж місяця відмічалось поступове збільшення водності річок суббасейну Сіверського Дінця у межах Харківської області в середньому на              10 -20 % у порівнянні із водністю грудня.

У січні середні витрати води р. Сіверський Донець становили 75-85% місячної норми, малих річок Харківської області 60-65% норми.

Водність р. Сухий Торець біля гідрологічного поста Черкаське (Донецька обл.) у січні утримувалася дуже низькою і дорівнювала 22 % місячної норми.

Південний Буг. Середньомісячна температура повітря у січні була нижчою за кліматичну норму на 0,8-3,6 °С. У середньому по басейну Південного Бугу за місяць випало 111-218 % норми опадів, на окремих ділянках – 70-98 % місячної норми. Протягом місяця по всій території басейну, крім нижньої його частини, утримувався сніговий покрив. Станом на 31 січня середня висота снігового покриву коливалась в межах 11-23 см, виняток становила нижня частина басейну, де висота снігового покриву становила 1-8 см. Глибина промерзання ґрунту станом на 31 січня становить 25-41 см.

Упродовж січня на Південному Бузі та його притоках добові коливання рівнів води становили 2-24 см, а на окремих зарегульованих ділянках – 0,3-0,5 м, без негативних наслідків. Льодові явища у вигляді заберегів, неповного льодоставу та льодоставу спостерігалися протягом всього січня.

У січні водність р. Південний Буг та його приток була меншою за норму і становила 27-37 %, а на  р.Інгул - 131 % норми січня.

Середні місячні витрати води у січні дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) – 15,2 м³/с (33 % норми), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 21,0 м³/с (34 % норми).

Суббасейн Нижнього Дунаю (р. Дунай в межах України). У січні на українській ділянці Дунаю сформувалась паводкова хвиля, що розпочалась 11 січня, максимуми пройшли 27 січня висотою (в метрах): Рені 1,25, Ізмаїл 0,90, Кілія 0,50, Вилкове 0,48. Паводок пройшов на фоні попередньої низької водності, без негативних наслідків.

Максимальні, середні та мінімальні рівні води на Нижньому Дунаї в межах України у січні становили відповідно (у см над нулем поста): Рені 188, 134, 64, Ізмаїл 145, 104, 57, Кілія 103, 72, 35, що на 8-111 см нижче середньобагаторічних значень, Вилкове 124, 98, 65, що близько до середніх значень.

Середньомісячні витрати води у січні, порівняно з груднем, зменшились  на  14 % і дорівнювали (у м³/с): Рені 4520, Ізмаїл 2260, Вилкове 2150, що становить 64-71 % норми.

Річки західних областей. Середня за січень водність річок Карпат становила (у відсотках норми): Дністер 35-66, Прут , Сірет 48-54, Тиса, Латориця, Уж 57-67.

Суббасейн р. Тиса. Протягом першої та другої декад січня у суббасейні Тиси утримувалася зимова погода, переважно з від’ємними температурами повітря та опадами у вигляді мокрого снігу та снігу. На річках утримувалася низька водність з незначними коливаннями рівнів води, що зумовлене посиленням льодових явищ та зменшенням пропускної спроможність русел. Станом на 25 січня товщина льодового покриву на річках становила 4-22 см. Місячна сума опадів, за даними мережі гідрологічних постів, становила 37-83 мм (66-130 % норми), у водозборах річок Теребля, Тересва та Ріка 92-105 % (115-120 % норми). З 6 січня у суббасейні Тиси встановився суцільний сніговий покрив, який утримувався до 27 січня.

Внаслідок підвищення температур повітря, з 25 січня у суббасейні Тиси розпочалася відлига, яка супроводжувалася невеликими дощами, у горах з мокрим снігом. Відбувалося інтенсивне сніготанення на низовині та середньогір’ї західної частини Закарпатської області, де сніговий покрив зійшов 27 січня, та помірне в горах, де снігозапаси зменшились на 10-30 мм. Снігозапаси на високогір’ї східної частини Закарпатської області утримувалися без суттєвих змін.

Упродовж 26-28 січня на річках суббасейну сформувався невисокий сніго-дощовий паводок, без негативних наслідків. Амплітуди підвищення рівнів склали 0,5-1,5 м, на річках Латориця та Тиса в створі поста м. Чоп, на 2,5 м та 4,05 м, відповідно. На більшості річок відбулося руйнування льодового покриву, спостерігався льодохід, утворення короткочасних заторів льоду, що зумовило швидкоплинні підвищення рівнів води на 0,5-1,2 м, у межах русел річок. На Боржаві біля Верхніх Ремет під час проходження піку паводку спостерігався короткочасний вихід води на заплаву шаром до 6 см.

Станом на 31січня рівні води продовжували поступово знижуватися, переважна більшість річок очистилась від льодового покриву, за виключенням верхів’я приток Верхньої Тиси, де льодові явища утримувалися у вигляді остаточних заберегів та розводдя.

Розподіл снігозапасів по водозборах річок Закарпатської області на кінець місяця становив (у порівнянні з максимальними): р. Тиса-Вилок – 52 мм (42 %);      р. Ріка - Міжгір’я – 43 мм (37 %), р. Боржава - В. Ремети, р. Латориця-Чоп та р. Уж - Ужгород – 5-14 мм (7-18 %).

Дністер, Прут, Сірет. Січень у басейнах Дністра, Прута та Сірета спостерігався холодним (середня місячна температура повітря відмічалась на 1,3-3,4 ^оС нижчою за норму) та з достатньою кількістю опадів (в середньому по басейнах випало 101-188 %, локально 202-245 % місячної норми).

На річках спостерігався режим зимової межені, водність утримувалась низькою; на окремих ділянках рівні (витрати) води наближались до мінімальних значень за період спостережень. На річках басейнів спостерігалось активне льодоутворення до встановлення льодоставу. В третій декаді січня, внаслідок потепління, відбулось незначне послаблення льодових явищ і станом на 25 січня на річках відмічались льодові явища у вигляді заберегів, шуги, неповного льодоставу та льодоставу з товщиною криги до 22 см, на окремих ділянках – 27-29 см.

Середньодобовий приплив до Дністровського водосховища за січень становив 69 м³/с (41 % місячної норми та 85 % забезпеченості). Скиди протягом місяця спостерігалися в межах 67-132 м³/с.

У січні спостерігалось активне спрацювання Дністровського водосховища, відмітка рівня води у його верхньому б’єфі порівняно з початком місяця знизилась на 1,36 м і станом на 8 годину 31 січня дорівнювала 112,85 м БС (1 січня – 114,21 м БС), вільна ємкість – 0,948 км³.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.