Про гідрологічний режим водних об’єктів України, що склався у лютому 2026 року

Лютий 2026 року характеризувався кількома періодами відлиг на фоні переважаючих від’ємних температур повітря. Середня місячна температура повітря у більшості водозборів річок країни була на 1,1-4,7 °С нижче за норму, у суббасейні Тиси - виявилася вищою за неї на 1,1-3,5 °С.

Найменш насиченим опадами лютий спостерігався у водозборах річок заходу країни, де загальна кількість опадів становила місцями лише 50 % норми, а здебільшого коливалася у межах 70-110 %, на противагу річкам суббасейнів Десни та Сейму, Сіверського Дінця, Середнього та Нижнього Дніпра, басейну Південного Бугу, де місячна сума опадів перевищувала норму лютого у 1,5 - 2,5 рази.

На річках Карпат, у періоди відлиг, сформувалося декілька незначних паводків із загальною амплітудою підйомів рівнів води, що не перевищували 1,5 м над передпаводковими рівнями, у нижніх течіях рр. Боржава, Стара на 2,1-2,9 м, що супроводжувалося виходом води на заплаву р. Боржава (пост Верхні Ремети) та затопленням міждамбового просту р. Латориця (пост Чоп).

Внаслідок відлиги, яка розпочалася 16 лютого, танення снігового покриву та випадіння значних дощів, на річках басейну Південного Бугу, притоках Середнього Дніпра у Харківській, Полтавській областях та річках суббасейну Сіверського Дінця розпочався ріст рівнів води, що супроводжувався виходом води на заплаву ряду річок у Кіровоградській, Черкаській, Одеській, Миколаївська, Харківська, Полтавська та Київська області). На фоні природніх підвищень рівнів води, активна водогосподарча діяльність, значний поверхневий і місцевий стік, зумовили погіршення ситуації на річках басейну Південного Бугу (Черкаська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська обл.) та притоці Середнього Дніпра р. Мерло (Харківська обл.), що призвело до затоплення понижених прируслових ділянок річок, інфраструктури, господарських об'єктів у прирічковій зоні та часткового обтоплення окремих житлових будинків у Харківській, Черкаській, Кіровоградській та Миколаївській областях.

Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та за гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.

Загалом упродовж лютого у басейні Дніпра до Києва утримувалася аномально холодна з достатньою кількістю опадів погода. Середня за лютий температура становила -6,7 ^оС, що на 3,8^оС нижче місячної норми. За цей період на водозборі Дніпра до Києва випало 38 мм (106 % норми), в тому числі на водозборах: Верхнього Дніпра 26 мм (68 %), Сожу 29 мм (81 %), Прип’яті 32 мм (89 %), Сейму 69 мм (186 %), Десни 56 мм (147 %), рр. Тетерів, Уж 34 і 43 мм (100 і 123 %). Основна частка опадів випала у другій декаді лютого у вигляді снігу. Загалом лютий був по зимовому стабільним з достатньою кількістю опадів, проте впродовж місяця  спостерігалися короткі, але різкі контрасти, як у температурі, так і з опадами та їх фазою: відлига 13-14 лютого супроводжувалася помірними дощами, які зумовили зменшення снігу на 2-13 см на усьому водозборі Дніпра до Києва, а вже 16 лютого повернення аномальних морозів (середня добова температура на водозборі становила 6-12^оС морозу) супроводжувалося помірним на верхній частині водозбору і значним на нижній частині водозбору снігом (1-3 декадних норми), який і обумовив збільшення снігозапасів, на більшій частині  водозбору, окрім басейну Прип’яті.   

Станом на 28 лютого за даними з метеомайданчиків висота снігового покриву на верхній частині водозбору Прип’яті становила 1-5 см, на нижній частині її водозбору, зоні формування бічного припливу до Київського водосховища, пригирловій ділянці Десни 10-20 см, на решті частини водозбору Дніпра (басейни річок Верхнього Дніпра, Сожу, Десни ) 20-45 см, у верхів’ях Дніпра, Десни до 50-55 см.

За даними снігомірної зйомки 28 лютого на нижній частині водозбору Дніпра до Києва (в межах країни) запас води у сніговому покриві становив в середньому на водозборах правобережних приток Прип’яті 15 мм (54 % норми), Десни (до Чернігова в межах країни) 88 мм (176 % норми), на водозборах Тетерева, Ужа, відповідно: 49 і 54 мм (158 і 169 % норми на дату снігозйомки).

Відлиги відчутнішими були на водозборі Прип’яті, тому з 22-23 лютого,  відбувся перехід температури повітря через 0 ^оС градусів у бік плюсових значень. Відмічалося активне танення снігу, поступове послаблення та руйнування льодового покриву. На річках суббасейну Прип’яті розпочалося підвищення рівнів води від талого стоку, загалом на 0,1-0,9 м, з початковим затопленням заплави на р. Стир у межах Львівської області.

Станом на 28 лютого в середньому грунт промерз на правобережній частині водозбору Прип’яті та зоні формування бічного припливу до Київського водосховища на 13 - 15 см, на решті нижньої частини водозбору Дніпра до Києва на до 15 - 20 см, що нижче норми.

До кінця лютого на річках водозборів Верхнього Дніпра, Десни (в межах країни) утримувався зимовий режим з льодовими явищами у вигляді льодоставу, неповного льодоставу і товщиною льоду (станом на 28 січня) від 8 до 41 см, що менше норми. Лише на більшості річок басейну Прип'яті, у зв'язку з активнішим підвищенням температури впродовж третьої декади місяця, відмічалося послаблення льодових явищ.

Впродовж лютого на Верхньому Дніпрі, Десні (в межах країни) водність повільно збільшувалася, внаслідок послаблення зимових коефіцієнтів та руйнування зажорів, які утворилися в період активного замерзання річок. Лише на Прип'яті та її притоках, річок бічного припливу до водосховища, внаслідок активнішого розвитку весняних процесів та надходження талого стоку до цих річок. Відповідно впродовж лютого приплив води до Київського водосховища збільшився на 13 %: від 638 до 721 м³/с; витрата Десни біля Літок, що визначає бічний приплив до Канівського водосховища, збільшилася на 14 %: від 152 до 173 м³/с.

Середній за лютий приплив води до водосховищ становив: до Київського водосховища 649 м³/с (90 % норми, 44 % забезпеченості); бічний до Канівського (Десна - Літки) 163 м³/с (93 % норми, 44 % забезпеченості). Станом на 3 березня приплив води до Київського водосховища становив 769 м³/с, бічний до Канівського (витрата Десни біля Літок) – 176 м³/с.

Праві притоки Прип’яті. В першій та другій декадах лютого спостерігалась холодна, морозна погода з кількома періодами відлиг. Такі погодні умови не мали суттєвого впливу на гідрологічний режим річок. На річках зберігався суцільний льодовий покрив з товщиною криги 8-35 см, висота снігового покриву становила 4-29 см.

З 23 лютого, внаслідок підвищенням температури повітря, розпочалося сніготанення, послаблення льодового покриву та поява води на льоду. На річках відмічався ріст рівнів води. Загалом за місяць на  Прип’яті та її притоках  рівні води підвищились на 0,1-0,9 м, без негативних наслідків. Станом на 28 лютого на  більшості річок льодові явища зберігались у вигляді ополонок, неповного льодоставу та заберегів.

На річках Вижівка (пост Руда), Турія (пост Ягідне), Вирка (пост Сварині) продовжує спостерігатись стояча вода.

Середньомісячні витрати води річок у лютому дорівнювали (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 21-33, Стохід 31, Стир 68-85, Горинь 36-72, Случ 77,  Уборть 25; а на р. Случ ( пост Звягель) - 14, що є  нижче критеріїв маловоддя.

Річки Київської і Житомирської областей. У середньому в лютому в межах водозборів річок Київської області відмічався зимовий режим погоди - середньомісячні температури повітря були на 2,4-3,2 ^оС нижче норми, а середньомісячна кількість опадів становила 37-61 мм (97-190 % кліматичної норми), який переривався короткочасними періодами відлиг (протягом 12-15 та 23-25 лютого).

Протягом місяця на території області утримувався сніговий покрив, який у період відлиг активно танув – станом на кінець місяця його висота становила 3-15 см, середні басейнові запаси води у снігові складали 46-54 мм (144-175 % норми), лише у басейні р. Рось запаси дорівнювали 27 мм (90 % норми). Глибина промерзання грунту станом на 28 лютого становила 25-55 см, а на метеостанції Яготин (схід області) – 73 см.

Внаслідок відлиг, спостерігалась зміна гідрологічного режиму річок: на всіх річках області рівні води поступово підвищувались у місячному розрізі на 5-46 см, проте суттєвого впливу на водність це не мало – вона була в межах 20-53 % норми. На річках області протягом лютого утримувались льодові явища від заберегів значної інтенсивності до льодоставу, які поступово до кінця місяця послаблювались. Починаючи з 25 лютого на р. Стугна в районі с. Здорівка (Обухівський район Київської обл.) спостерігався початковий вихід води на заплаву, станом на кінець місяця перевищення зазначеної відмітки становило 7 см.

Бічний приплив до дніпровських водосховищ. Протягом першої та другої  декад лютого у басейнах приток Середнього та Нижнього Дніпра утримувався стійкий зимовий режим погоди із середньодобовими температурами повітря в основному 7-8^оС морозу, що переривався інтенсивною відлигою 12-17 лютого із значними дощами (10-30 мм за одну добу 15-16 лютого). До 12 лютого тривало повільне снігонакопичення, з 25 лютого розпочалось сніготанення. На кінець лютого запаси води в сніговому покриві становили 18-50 мм, що відповідає              80-160 % норми. Глибина промерзання грунту досягала  40-55 см.

Порівняно з січнем приплив води до водосховищ збільшився: до Кременчуцького на 38 %, до Кам’янського на 44 %, до Дніпровського на 200 %.

Льодові явища. Станом на 28 лютого льодові явища на річках Карпатського регіону та суббасейну Західного Бугу практично відсутні, крім річок суббасейну Прута та на Західному Бузі в районі поста Литовеж утримувалися у вигляді неповного льодоставу та заберегів. Поступово послаблюється та руйнується льодовий покриву на більшості річок суббасейну Прип’яті (крім пригирлової ділянки Прип’яті та нижніх ділянок рр. Стир, Горинь, Случ), басейну Південного Бугу, окремих річок суббасейну Середнього Дніпра та Дніпровському водосховищі. На більшості річок Лівобережжя зберігався стійкий льодовий режим у вигляді льодоставу та льодоставу з ополонками. Товщина криги на річках  переважно становила 15-33 см, на Десні в районі поста Макошине та на Кременчуцькому водосховищі біля Адамівки 41-42 см, на Київському, Канівському і Кременчуцькому водосховищах  - 28-32 см,  на Кам’янському  -17-22, що близько до середнього за багаторіччя значення на цю дату, висота снігу на льоду 5-10 см.

Суббасейн Сіверського Дінця. Через воєнні дії дані з більшості пунктів спостережень відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.

Лютий поточного року у суббасейні Сіверського Дінця виявився нижчим за норму на 1,3-2,0 ℃, середня місячна температура повітря становила  4,8-6,7 ℃ морозу. Опади випадали у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу і загальна місячна кількість їх перевищувала норму у 1,5-2,5 рази і становила 57-90 мм, за винятком водозбору р. Казений Торець (Донецька обл.), де сума опадів дорівнювала 25 мм, що відповідає 70 % норми лютого.

Станом на 28 лютого середня висота снігового покриву на польових маршрутах у Харківській області становила 1-5 см, подекуди 27 лютого сніг повністю зійшов. На лісових маршрутах середня висота снігу коливалася від 4 см до 11 см. Притерта льодяна кірка спостерігалася товщиною від 12 мм на півдні до 42 мм на півночі суббасейну Сіверського Дінця у більшості метеостанцій Харківської області.

Середні запаси води у сніговому покриві на 28 лютого до замикаючих створів становили у міліметрах та (% норми): до Змієва 20 (59), до Ізюма 18 (55). Глибина промерзання ґрунту на кінець місяця становила здебільшого 29 - 54 см, у північно-західній та північній частині суббасейну Сіверського Дінця ґрунт промерз до 61 – 81 см.

Упродовж першої-початку другої декад лютого, на річках суббасейну утримувався зимовий режим із тенденцією, переважно, до повільного зниження. На річках спостерігалося посилення льодових явищ, на окремих річках суббасейну до встановлення сталого льодового покриву, а на річках та водосховищах Харківської області, де утримувався льодостав, відмічалося поступове збільшення товщини криги.

Упродовж 13-26 лютого, внаслідок відлиги та випадіння дощів, інтенсивного танення снігового покриву, у суббасейні Сіверського Дінця сформувався тало-дощовий паводок із загальними підйомами рівнів води над передпаводковими на 0,5-1,2 м, на його притоках у Харківській та частині Донецької областей 0,3-0,6 м, на ділянці р. Уди Пересічне - Безлюдівка 1,3-1,6 м. Проходження тало-дощового паводку супроводжувалося виходом води на заплави понижених прируслових ділянок річок Уди, Лопань та Сіверського Дінця біля постів Зміїв та Ізюм. Протягом місяця вода утримувалася на заплаві р. Оскіл у районі Оскільської ГЕС (нижній б’єф).

Наприкінці третьої декади лютого на більшості річок суббасейну Сіверського Дінця розпочалося весняне водопілля, яке внаслідок зниження нічних температур повітря до від’ємних значень та відсутність дощів, характеризувалося стриманими весняними процесами із повільним добовим ростом рівнів води на 1-10 см. На водозборах суббасейну поступово відбувалося руйнування льодових явищ, окремі ділянки річок повністю звільнилися від льоду. Станом на 28 лютого льодостав утримувався Сіверському Дінці біля м. Чугуїв та с. Протопопівка, його притоках на рр. Уди (пост Пересічне) та Лопань (пост Козача Лопань). Товщина криги на Печенізькому та Оскільському водосховищах становила 20-34 см.

Середньомісячні витрати води у лютому становили (у відсотках норми): Сіверського Дінця 70 - 90; малих річок Харківської області 65 - 70; р. Уди (пост Пересічне) 143; р. Сухий Торець (пост Черкаське) 40.

Південний Буг. Середньомісячна температура повітря у лютому була нижчою за кліматичну норму на 0,7-2,5 °С. У середньому по басейну Південного Бугу за місяць випало 112-198 % норми опадів. Протягом місяця по всій території басейну утримувався сніговий покрив висотою 13-25 см. Станом на 28 лютого середня висота снігового покриву коливалась в межах 1-11 см, виняток становила нижня частина басейну, де сніговий покрив розтанув.

З 15-16 лютого на річках басейну Південного Бугу розпочався тало-дощовий паводок висотою 0,2-0,5 м, на окремих ділянках до 2,6 м над передпаводковими рівнями, з виходом води на заплаву в межах Черкаської, Кіровоградської та Миколаївської обл., на р.Інгул у м. Кропивницький та на р. Тилігул біля м. Березівка (Одеська обл.) перевищенням відмітки часткового обтоплення окремих будинків прируслових вулиць. Станом на кінець місяця льодові явища зберігалися у вигляді заберегів, ополонок та льодоставу.

На кінець лютого в басейні склалися сприятливі умови для формування весняного водопілля близького до середніх багаторічних значень.

У лютому водність р. Південний Буг та його приток становила 32-63 %, а на р. Південний Буг (пости Первомайськ та Олександрівка) та його притоках Інгул, Синюха та на р. Інгулець 89-158 % місячної норми.

Середні місячні витрати води у лютому дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) – 37,0 м³/с (63 % норми), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 80,0 м³/с (110 % норми).

Суббасейн Нижнього Дунаю (р. Дунай в межах України). У лютому на українській ділянці Дунаю продовжувалось формування паводкової хвилі, що розпочалась ще 11 січня, висотою на кінець лютого (в метрах): Рені 2,70, Ізмаїл 1,60, Кілія 0,90, Вилкове 0,78. Паводок проходить на фоні попередньої низької водності, без загрози негативних наслідків.

Максимальні, середні та мінімальні рівні води на Нижньому Дунаї в межах України у лютому становили відповідно (у см над нулем поста): Рені 318, 238, 170, Ізмаїл 223, 172, 125, Кілія 139, 110, 78, що близько до середньобагаторічних  значень лютого, Вилкове 140, 117, 95, що на 10-17 см вище за середньобагаторічні величини.

Середньомісячні витрати води у лютому, порівняно з січнем, збільшились на  42-43 % і дорівнювали (у м³/с відсотках норми): Рені 6430 (98),  Ізмаїл 3200 (88), Вилкове 3080.

Річки західних областей. Середня за лютий водність річок Карпат становила (у відсотках норми): Дністер 81-98, Стрий 172, Прут , Сірет 70-99, Тиса 86-96, Латориця, Уж 131-134.

Суббасейн р. Тиса. Середня місячна температура повітря лютого у суббасейні Тиси була вищою за норму на 2,1-3,5 ^оС, загальна кількість опадів становила 48-94 мм (74-115 % норми місяця).

Перша декада лютого характеризувалася зимовим меженним режимом, на водозборах суббасейну Тиси спостерігалися незначні коливання рівнів води. В другій та третій декадах сформувалося дві хвилі тало-дощових паводків, висотою 0,3-1,5 м, у нижніх течіях рр. Боржава, Стара на 2,1-2,9 м. Проходження паводків супроводжувалося виходом води на заплаву р. Боржава (пост Верхні Ремети) та затопленням міждамбового просту р. Латориця (пост Чоп). Льодові явища у вигляді заберегів та шуги утворювалися та зникали декілька разів і станом на кінець лютого спостерігалися лише на окремих ділянках приток Тиси та Ужі. 

Станом на 28 лютого сніговий покрив відмічався місяцями у гірських районах висотою 3-12 см; на високогір’ї центральної частини Закарпатської області 10-50 см; на високогір’ї східної частини області 40-180 см;

Розподіл снігозапасів по басейнам річок, у порівнянні з максимальними, становив: р. Тиса-Вилок– 42 мм (33 %); р. Ріка-Міжгір’я – 24 мм (20 %); р. Боржава-В.Ремети, р. Латориця-Чоп, р. Уж- Ужгород – 7-10 мм (10-13 %).

Протягом лютого 2026 року на високогір’ї Закарпатської області сходження лавин не зафіксовано. На Сл Плай 25 лютого було відкрито сніголавинний сезон.

Дністер, Прут, Сірет. Лютий у басейні Дністра спостерігався холодним (середня місячна температура повітря відмічалась на 0,5-2,3 ^оС нижчою за норму) та з недобором опадів (в середньому по басейну випало 51-99 % місячної норми).

На річках відмічався режим зимової межені, водність утримувалась низькою; на окремих ділянках рівні (витрати) води наближались до мінімальних значень за період спостережень. Протягом місяця, в періоди потепління, на річках басейну сформувалось декілька незначних паводків з загальною амплітудою підйомів рівнів води, що не перевищувала 1,2 м над передпаводковими рівнями, без негативних наслідків. Станом на 28 лютого річки майже повністю очистились від льоду; льодові явища у вигляді заберегів спостерігались на лівобережних притоках басейну та на акваторії Дністровського водосховища – неповний льодостав та льодостав.

16-17 лютого на ділянці Дністра Заліщики-верхів’я Дністровського водосховища утворилось декілька заторів льоду з різкими підйомами рівнів води на 2,9-3,6 м, без негативних наслідків. В створах Жванець та Рухотин затори, поступово промиваючись, утримувались до кінця місяця.

Середньодобовий приплив до Дністровського водосховища за лютий становив 160 м³/с (81 % місячної норми та 58 % забезпеченості). Скиди протягом місяця спостерігалися в межах 86-159 м³/с.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.