Оцінка водності основних річок України

з метою оцінювання настання (ймовірності настання) маловоддя

за вересень 2026 р.

Український гідрометеорологічний центр виконав оперативну оцінку водності основних річок України за вересень 2026 р. у створах діючих гідрологічних постів з метою оцінювання настання (ймовірності настання) маловоддя (гідрологічної посухи) на річках, гідрологічний режим яких впливає на роботу водозалежних секторів економіки та водозабезпечення населення України.

Середні за вересень витрати води оцінені відповідно до Положення про порядок оцінки та інформування про маловоддя (гідрологічну посуху) на водних об’єктах суші України, що визначає основні та допоміжні критерії для оцінки настання (загрози настання) маловоддя.

Більшою за норму (430 %) водність відмічалася на р. Інгулець (пост Кривий Ріг).

Близькою до норми (87-97 %) водність спостерігалася на р. Сіверський Донець (пост Ізюм) та р. Інгул (пост Кропивницький).

Меншою за норму (54-76 %) водність відмічалася на Дніпрі (пост Неданчичі), притоці Прип’яті р. Горинь (пост Ямпіль), Десні та її притоці р. Сейм в межах України, річках суббасейну Середнього Дніпра Псел (пост Суми) та Ворскла (пост Чернеччина), р. Сіверський Донець (пости Чугуїв, Зміїв), р. Західний Буг (Кам’янка-Бузька) та на українській ділянці Дунаю (пост Ізмаїл).

Значно меншою за норму (30-48 %) водність спостерігалася на пригирловій ділянці Прип’яті, її притоках рр. Стир (пост Луцьк), Горинь (пост Деражне), по загальному припливу води до Київського водосховища, річках суббасейну Середнього Дніпра: Тетерів (пости Житомир, Іванків), Ірша (пост Українка), у нижній течії Сули (пост Лубни), Псел (пост Запсілля), Оріль (пост Царичанка); на річці суббасейну Нижнього Дніпра Самара (пост Кочережки); притоці Сіверського Дінця р. Уди (пост Безлюдівка), притоці Дністра р. Стрий (пост Верхнє Синьовидне), р.Тиса (пост Рахів), на українській ділянці Дунаю (пост Рені), по бічному припливу до Дніпровського та Кам’янського водосховищ.

Близькою до критеріїв маловоддя (23-27 %) водність відмічалася на притоці Прип’яті Уборть (пост Рудня Іванівська), річках суббасейну Середнього Дніпра Рось (пост Фесюри), Псел (пост Гадяч); р. Прут (пост Чернівці), р. Тиса (пост Вилок), р. Південний Буг (пост Селище).

Спостерігалося та посилювалося маловоддя за основним критерієм оцінки на притоках Прип’яті р. Стир (пост Млинок) 20 %, р. Горинь (пост Оженин) 15 %, р.Случ (пости Звягель, Сарни) 15-20 %, р. Уборть (пост Перга) 12 %; по бічному припливу до Кременчуцького водосховища 18 %, річках суббасейну Середнього Дніпра: р. Рось (пост Корсунь-Шевченківський) 13 %, р. Сула (пост Ромни) 6 %, р.Удай (пост Прилуки) 6 %, р. Ворскла (пост Кобеляки) 20 %; р. Дністер у створах постів Самбір (6 %), Галич (14 %), Заліщики (12 %) та по загальному припливу до Дністровського водосховища (12 %); р. Сірет (пост Сторожинець) 19 %; річках Закарпаття р. Латориця (пост Мукачеве) 17 %, р. Уж (пост Ужгород) 10 %; Західному Бузі (пост Литовеж) 11 %,  Південному Бузі (пости Тростянчик, Пирогівці) 8 та 7 %, відповідно, (пости Підгір’я і Олександрівка) 18 та 19 % відповідно, його притоці р.Синюха (пост Синюхін Брід) 19 %.

Більшою та в межах норми наймаловоднішого місяця спостерігалася водність лише на р. Інгулець у створі поста Кривий Ріг (спричинено роботою каналу Дніпро-Інгулець), Сіверському Дінці біля Ізюма та Інгулі біля Кропивницького. На решті річок, гідрологічний режим яких впливає на роботу водозалежних секторів економіки та водозабезпечення населення України, місячна водність була нижчою за середнє багаторічне значення водності наймаловоднішого місяця року (допоміжний критерій).

Складна гідрологічна ситуація, пов’язана з утриманням водності річок нижче значень екологічної витрати, спостерігалась (у % від значення екологічної витрати): на притоках Прип’яті р. Стир (пост Млинок 79), р. Горинь (пости Оженин 67, Деражне 93), р. Уборть (пост Рудня Іванівська 86); на річках суббасейну Середнього Дніпра: р. Рось (пост Корсунь-Шевченківський 99), р. Сула (пост Ромни 69), р. Псел (пост Гадяч 95); Дністрі (пости Галич 80, Заліщики 71); р.Уж (пост Ужгород 65), Західному Бузі (пост Литовеж 66), Південному Бузі (пости Тростянчик 41, Пирогівці 48), що критично для функціонування екосистем річок.

На Прип’яті у створі гідрологічних постів Річиця та Люб’язь, її притоці р.Стохід біля поста Любешів та на притоці Середнього Дніпра р. Трубіж (пост Переяслав) спостерігається відсутність стоку річки.

Про гідрологічну ситуацію та маловоддя на річках України
станом на 07 вересня 2026 року

Слабковиражене та невиражене весняне водопілля на більшості річок України (особливо в Західному регіоні та Карпатах), стало основною причиною раннього зниження водності. Вже з травня-червня гідрологічна ситуація більшості річок країни мала спільну рису – поступове, але стійке зниження водності, на окремих річках до маловоддя.

В літній період кількість опадів була нижчою за норму: на річках басейну Дністра та суббасейнів Тиси, Західного Бугу, Прип’яті випало в середньому лише 50-60 % норми за цей період, на решті басейнів річок – кількість опадів була в межах 60-80 % норми.

На фоні значного дефіциту опадів, підвищеного температурного фону та активного випаровування, протягом літнього періоду на річках спостерігалось погіршення гідрологічної ситуації з активним зниженням водності річок, що набуло стійкого характеру. Сукупність вище перерахованих явищ, призвело до швидкого виснаження руслових запасів, і в результаті, зниження водності річок до значень нижче критеріїв маловоддя та рівнів води до мінімальних відміток за багаторіччя, а на багатьох ділянках річок західних областей та Карпат навіть нижче за них. Крім цього, на окремих ділянках річок (особливо на малих) відмічалось обміління та значне заростання водною рослинністю русел, що призводить до зменшення швидкості течії, замулення та зменшення вмісту кисню у воді тощо.

Особливо небезпечним є критично низький приплив до Дністровського водосховища (абсолютний мінімум на початку вересня - 27 м³/с), а у зв’язку з забезпеченням скидів з Дністровського водосховища в межах 60 м³/с в пониззя Дністра, відбувається активне спрацювання Дністровського водосховища, рівень станом на 07 вересня нижчий від НПР на 9,41 м, що створює ризики для питних водозаборів у межах Чернівецької, Хмельницької областей.

Річки Карпат

У басейні Дністра маловоддя почало формуватися з середини травня 2026 року (на ділянці Дністра Самбір - Галич було зафіксовано маловоддя), внаслідок слабовираженого весняного водопілля та тривалого значного дефіциту опадів. За січень-серпень випало лише 325 мм (63 % кліматичної норми), а за червень-серпень - близько 62 % норми. У червні-липні витрати на всіх основних постах (Самбір, Галич, Заліщики) утримувалися на рівні 9-19 % норми. У серпні водність більшості річок становила 20-60 % норми, а в низці створів, зокрема Галич і Заліщики, опустилася нижче критеріїв маловоддя (14-17 %). Станом на кінець серпня-початок вересня нижчими за мінімальні за весь період спостережень рівні води відмічалися на Дністрі та його притоках (рр. Тисмениця, Стрий, Орава, Золота Липа) у Львівській та Івано-Франківські обл. на 2-23 см.

Особливо критичною виявилася ситуація з Дністровським водосховищем: середньомісячний приплив у серпні склав лише 17 % норми, а 3-5 вересня зафіксовано абсолютний добовий мінімум за весь період його існування – 27 м³/с. Рівень верхнього б’єфу на 4 вересня знизився до 111,59 м БС (спрацьовано на 1,14 м лише за серпень, рівень нижчий від НПР на 9,41 м), що створює реальну загрозу досягнення критичних відміток для роботи питних водозаборів у Чернівецькій, Хмельницькій областях.

У суббасейнах Прута, Сірета маловоддя також розвивалося з середини травня через той самий дефіцит опадів. У басейні Прута за січень-серпень випало 64 % норми, а серпень видався особливо посушливим - кількість опадів не перевищувала 45 %. У серпні водність річок коливалася в межах 25-96 % норми. Станом на кінець серпня на р. Сірет у Чернівецькій обл. рівень води був нижчим від мінімального за весь період спостережень на 1 см.

У суббасейні Тиси впродовж літа 2026 року утримувалася низька водність, близька до критеріїв маловоддя, а місцями нижча за них. Опади у червні-липні місцями досягали норми або перевищували її, проте в серпні відзначався значний їх дефіцит (22-60 % норми, а у водозборі Ужа - лише 6 мм, або 8 %). На більшості річок Закарпаття, за винятком Верхньої Тиси, Тересви та Тереблі, водність залишалася низькою. Водність Тиси становила 25-45 % норми, Латориці та Ужа - 16-23 % норми. Станом на кінець серпня рівні води на річках Тиса (Хуст), Тересва, Ріка, Боржава, Віча, Уж (Зарічево) та Тур’я опустилися нижче мінімальних значень за весь період спостережень на 1-13 см.

Річки рівнинної території країни

Верхній Дніпро, Прип’ять, Десна (приплив до Київського водосховища). Водність формувалася на фоні вже низького весняного водопілля 2026 року, яке проходило за повної відсутності опадів у період сніготанення. Упродовж червня-серпня на основних річках спостерігалося поступове зниження водності через дефіцит опадів: у басейні Верхнього Дніпра за літо випало 85-89 % норми, а в басейнах Прип’яті, Десни та загалом на водозборі Дніпра до Києва – лише 56-66 % норми. Станом на кінець серпня – початок вересня водність становила: на Верхньому Дніпрі (Неданчичі) – 71 % норми, на Прип’яті (пригирлова ділянка) – 44 %, приплив до Київського водосховища – 54 %, на Десні (Літки) – 66 % норми. Рівні води опустилися нижче середніх меженних значень, а на пригирловій ділянці Десни біля Літок були лише на 5 см вищими за історичний мінімум.

На річках суббасейну Прип’яті весняне водопілля сформувалось раніше середніх багаторічних строків та було нижчим за середні багаторічні значення і з кінця березня розпочалось поступове зниження водності річок. У травні маловоддя фіксувалось локально на Уборті біля Рудні-Іванівської, проте вже в червні маловоддя встановилося і на Прип’яті біля Річиці, Люб’язі, на Стоході. У липні ситуація погіршилась: витрати на більшості постів становили 10-18 % норми, а у верхів’ї Прип’яті та на Горині біля Оженина вони стали нижчими за екологічні. У серпні ситуація досягла критичної межі - біля Люб’язі водність впала до 5 %, а на р. Стохід з 5 серпня спостерігалось відсутність стоку річки (стояча вода). Інтенсивне заростання русел і поява ділянок стоячої води стали характерними для всього суббасейну. Станом кінець серпня рівні нижчі за мінімальні багаторічні значення фіксувались на річках у створах постів

На річках Київської області погіршення ситуації розпочалося вже в червні з локальних осередків маловоддя (верхів’я Трубежа – 13 % норми, Росі – 26 %). У липні через значний дефіцит опадів (23-49 % норми) водність знизилася до 24-64 %, з’явилася стояча вода на кількох річках, а на Стугні спостерігалось пересихання русла. У серпні дефіцит опадів посилився (на сході та півдні 4-35 % норми), водність становила 28-35 % норми. Маловоддя охопило більшість річок області: фіксувалася відсутність стоку (рр. Ірпінь, Росава, Супій, Недра, Гуйва, нижня течія Трубежа) та тривале пересихання Стугни. Особливо критичною була ситуація на Росі, де витрати опускалися нижче екологічних значень.

На річках суббасейнів Середнього та Нижнього Дніпра (Сула, Псел, Ворскла, Оріль, Самара) маловоддя літньо-осінньої межені 2026 року формувалося на фоні вже пониженої водності весняного водопілля, максимальні витрати якого становили лише 21-58 % норми. Суттєвий дефіцит опадів розпочався в басейнах Орілі та Самари з травня, а в басейнах Сули, Псла та Ворскли – з червня. Особливо мало опадів випало в червні та серпні (у більшості басейнів 27-48 % місячної норми).

Значне зменшення водності відбулося з липня (витрати скоротилися в 1,3-5 разів порівняно з червнем). Станом на кінець серпня водність залишалася низькою: на Сулі – близько 49 % норми, на Пслі – 38 %, на Ворсклі – 28 %, на Орілі – 32 %, на Самарі – 93 % норми. Бічний приплив до Кременчуцького і Кам’янського водосховищ у серпні скоротився до 31-36 % норми.

На річці Удай (поблизу Пирятина) відзначалося критичне обміління з активним заростанням русла водною рослинністю. Загалом водність  низька, але не катастрофічно низька порівняно з попередніми роками.

У басейні Південного Бугу маловоддя розвивалося поступово на тлі дефіциту опадів у літні місяці (червень-серпень випало 66 % норми) і переважно локально: у червні маловоддя вже фіксувалося біля Селища, у липні воно поширилося на Пирогівці, Тростянчик та на його притоку р. Синюха, водність яких становила 15-17% норми, в серпні біля Тростянчика водність впала до 7 % норми та стала нижчою за екологічну витрату, а на решті ділянок Південного Бугу водність була в межах 20-22 %, біля Селища - 38 %.

У суббасейні Західного Бугу за літній період випало лише близько 40 % норми опадів, а на річках переважав режим низької літньої межені зі спадом рівнів. На р. Західний Буг біля Литовежа та його притоці р. Рата з червня встановилось маловоддя і утримувалося до серпня включно 2026 року, водність становила 6-18 % норми. Рівні води на р. Західний Буг біля Литовежа та на його притоці р. Рата (Волиця) рівні є нижчими від мінімальних за багаторіччя. На постах р. Рата (Волиця) та р. Свиня (Жовква) спостерігалася стояча вода.

На річках суббасейну Сіверського Дінця (через воєнні дії, оцінка проведена за обмеженими даними) ситуація протягом усього літа залишалася найбільш сприятливою. За літній період випало близько 76 % норми, основна частка  - у липні. Завдяки відносно кращим умовам зволоження та регулюючому впливу водосховищ водність на основних постах (Чугуїв, Зміїв, Ізюм) переважно перевищувала або була близькою до норми. Рівні води, які б наближались до історичних мінімальних не зафіксовано.

Протягом серпня  рівні води на українській ділянці Дунаю утримувались на низьких відмітках, яких досягли ще в кінці липня, при яких з 1 серпня тимчасово припинилось судноплавство. Зниження рівнів продовжувалось повільно – по посту Рені щоденні рівні води знизились за місяць загалом на 10 см, по решті постах протягом місяця утримувались на малозмінних відмітках.  Інтенсивного зменшення водності не відбувалось,  середньомісячні витрати води у серпні  порівняно з липнем зменшились на 20% і дорівнювали 34-42% серпневої норми, а по постах Рені та Ізмаїл становили відповідно 48 % та 42 % норми наймаловоднішого місяця.

Висновок. Таким чином, на більшості річок України спостерігається глибоке маловоддя, яке почало формуватися ще з травня через слабовиражене весняне водопілля, значний дефіцит опадів (особливо на заході – 40-60 % норми) та високий температурний фон.

Найкритичніша ситуація – у західних регіонах і Карпатах (річки Дністра та Тиси), де на багатьох постах рівні води опустилися нижче історичних мінімумів, спостерігається маловоддя, фіксується стояча вода та пересихання малих річок. Особливо небезпечним є критично низький приплив до Дністровського водосховища (абсолютний мінімум 27 м³/с), а у зв’язку з забезпеченням скидів з Дністровського водосховища в межах 60 м³/с в пониззя Дністра, відбувається активне спрацювання Дністровського водосховища, рівень станом на 07 вересня нижчий від НПР на 9,41 м, що створює ризики для пунктів питних водозаборів.

На річках Київської області, Прип’яті та притоках Середнього Дніпра, також поширене маловоддя з відсутністю стоку на низці малих річок. Відносно сприятливіша ситуація лише на Сіверському Дінці. На українській ділянці Дунаю водність знизилася до 37-42 % норми, що вже призводило до тимчасового припинення судноплавства.

Станом на 7 вересня 2026 року тенденція до подальшого зниження водності на більшості річок зберігається. Нижчими за мінімальні за весь період спостережень рівні води відмічалися на окремих ділянках Тиси та її приток (рр. Тересва, Ріка, Боржава, Віча, Уж, Тур'я), р.Латориця (пост Свалява) у Закарпатській обл.; Сірета та Прута у Чернівецькій обл.; Дністра та його приток (рр. Тисмениця, Стрий, Орава) у Львівській обл., Західного Бугу та його притоки р. Рата у Львівській, Волинській обл., Прип'яті та її притоках (рр. Турія, Стир, Горинь) у Волинській, Рівненській обл., р. Трубіж (суббасейн Середнього Дніпра) у Київській обл.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.