Про гідрометеорологічні умови, що склалися в басейні Дністра та в ході припливу до Дністровського водосховища станом на 15 липня 2026 р.

З червня 2025 р. в басейні Дністра переважав дефіцит опадів, що призвело до утримання низької межені протягом осінньо-зимового періоду 2025-2026 рр. Спостерігалось активне виснаження руслових запасів – середні місячні обсяги припливу до Дністровського водосховища відмічались меншими за норму, що ускладнювало процес наповнення водосховища.
Протягом осінньо-зимового періоду 2025-2026 рр. низький приплив води до Дністровського водосховища спричинив значне його спрацювання та утримання тривалий час мінімальних санітарно-екологічних скидів через греблю ГЕС у пониззя Дністра (водосховище було спрацьоване на 5,55 м). Проходження в листопаді - грудні тало-дощових паводків не мало суттєвого впливу на збільшення водності річок, у зиму річки увійшли з низькою водністю, середні місячні витрати в листопаді становили всього 50-58 % норми.
Характерною особливістю зими 2026 року в басейні Дністра, на відміну від попередніх років, було довготривале утримання морозної погоди (січень-лютий), спостерігалось встановлення льодоставу на річках та утримання його протягом довгого періоду. Скресання відбулось досить швидко (протягом декількох днів) і на фоні з низької водності, відсутності сталих снігозапасів та додаткових стокоформуючих опадів призвело до формування незначного по висоті весняного водопілля.
Середньодобовий приплив за грудень становив 112 м3/с (55 % місячної норми та 72 % забезпеченості), у січні він значно знизився, і дорівнював 69 м3/с (41 % місячної норми та 85 % забезпеченості).
У січні та першій декаді лютого продовжувалось активне спрацювання Дністровського водосховища.
Ситуація дещо змінилась у другій половині лютого, коли в періоди потепління на річках басейну сформувалось декілька тало-дощових паводків, що сприяло підвищенню водності та збільшенню припливу до водосховища – за лютий він становив 160 м3/с (81 % місячної норми та 58 % забезпеченості).
Весняне водопілля на річках було маловираженим та проходило у вигляді низки незначних паводків в періоди випадіння опадів та поступового сніготанення. Досягнення небезпечних відміток річковими водами в період повені не спостерігалося.
У ході припливу до Дністровського водосховища весняне водопілля розпочалось з 16 лютого та максимальними витратами і обсягами стоку було значно нижчим за норму. Максимальний середньодобовий приплив спостерігався 28 лютого величиною 321 м3/с.
Протягом березня на річках басейну відбувався поступовий спад рівнів весняного водопілля та, відповідно, зменшення водності: середньодобовий приплив до Дністровського водосховища зменшився від 308 м3/с (1 березня) до 118м3/с (29 березня) і в середньому за місяць становив 189 м3/с (48 % місячної норми); середній за квітень - 135 м3/с (27 % місячної норми).
Гідрологічний режим в басейні Дністра упродовж квітня – червня 2026 року формувався в умовах тривалого значного дефіциту опадів: у середньому по басейну кількість опадів у квітні становила 35-70 %, у травні – 18-77 %, в червні – 15-58 % місячної норми.
З середини травня гідрологічна ситуація поступово набувала ознак маловоддя (гідрологічної посухи). Дощі у другій декаді червня зумовили незначне підвищення рівнів води на річках, проте це суттєво не вплинуло на їх водність, на окремих ділянках річок рівні води наблизились до найнижчих за період спостережень. На Дністрі в створі поста Розділ наприкінці червня рівень води перетнув відмітку
мінімального значення за багаторічний період спостережень на 16 см, (мінімальний рівень води = 98 см, який спостерігався 21-22.07.2025).
У травні-червні середньомісячний приплив води до Дністровського водосховища продовжував знижуватись і в середньому дорівнював 82-85 м3/с (24-26 % норми та 80-95 % забезпеченості).
З 30 квітня середньодобовий приплив до Дністровського водосховища утримувався меншим за необхідні санітарно-екологічні скиди. У першій половині липня він досягнув значення 51 м3/с (8 липня) – це найменше значення середньодобового припливу за весь період існування Дністровського водосховища (з 1985 р.).
Середній за 15 днів липня приплив води до Дністровського водосховища становив 57 м3/с (18 % місячної норми). Водосховище працювало із забезпеченням компенсуючих скидів води не менше 100 м3/с.
Зважаючи на тривалість формування дуже низької водності Дністра протягом першої половини 2026 року та за умови відсутності стокоформуючих опадів протягом другої половини липня-серпня – існує загроза утримання та подальше посилення маловоддя по припливу до Дністровського водосховища протягом тривалого часу з високою ймовірністю досягнення критичних відміток водності.

Про гідрометеорологічні умови, що склалися в суббасейні р. Прип’ять станом на 15 липня 2026 р.

Передумовами формування низької літньої межені на річках суббасейну Прип’яті був недобір опадів, який розпочався у літньо-осінній період 2025 року та маловодне весняне водопілля 2026 року, яке завершилося у ранні строки (кінець березня-перша декада квітня).
У зиму 2025-2026 рр. річки суббасейну Прип’яті ввійшли з рівнями нижчими за середні багаторічні значення.
Зима 2026 року у суббасейні Прип’яті відрізнялась тривалим періодом низьких та аномально низьких температур повітря (січень-лютий) та довгим утриманням на річках меженного зимового режиму. На початку весняного водопілля (з 23 лютого, що раніше багаторічних значень) рівні води на річках суббасейну Прип’яті були нижчими за середні багаторічні значення лютого, і становили (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 21-33, Стохід 31, Стир 68-85, Горинь 36-72, Случ 77, Уборть 25, а на р. Случ (пост Звягель) - 14, що нижче основного критерію маловоддя. На річках Вижівка (пост Руда), Турія (пост Ягідне) стік води відсутній з осіннього періоду. В періоди потепління на річках суббасейну спостерігався невисокий тало-дощових паводок, що сприяло незначному підвищенню водності.
Весняне водопілля на річках було маловираженим, проходило без негативних наслідків та переважно в межах русел річок (без виходу води на заплаву). Середньомісячні витрати води річок у березні дорівнювали (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 29-69, Стохід 56, Стир 66-71, Горинь 38-51, Случ 57, Уборть 65.
Гідрологічна ситуація почала набувати ознак маловоддя (гідрологічної посухи) на річках суббасейну Прип’яті з середини травня. На річках Вижівка (пост Руда), Турія (пости Ягідне, Ковель), Стохід (пост Малинівка) та Вирка (пост Сварині) спостерігалась стояча вода.
Впродовж червня та першої половини липня на річках суббасейну Прип’яті продовжує утримуватися стійка межень із повільним спадом рівнів води. Лише в окремі дні, під час випадіння локальних помірних дощів, відбувалося тимчасово незначне підвищення рівнів води, водність річок була дуже низькою 23-36 % норми місяця, за виключенням ділянки на р. Горинь біля Ямполя, де витрата була близькою до норми.
За 15 днів липня середні витрати води були нижчими за основний критерій маловоддя на Прип’яті (пост Любязь (18 % норми), р. Стохід (пост Любешів (11%), р. Случ (пости Звягель, Сарни (15 і 17 % відповідно), р. Уборть (пости Рудня Іванівська, Перга (10-18 %), а у верхів’ї Прип’яті (пост Річиця (18 % норми) та її притоці р. Горинь (пост Оженін (11 %) середня витрата води у першій половині липня спостерігалась нижчою за значення екологічної (53 % і 61 % відповідно), що критично для функціонування екосистеми річок.
Ситуація ускладнюється інтенсивним заростанням річкових русел водяною рослинністю, яка значно сповільнює рух течії та призводить до стоячої води – це явище наразі відмічається на річках Вижівка (Руда), Турія (Ягідне, Ковель), Стохід (Малинівка) та Вирка (Сварині) у Волинській, Рівненській обл.

Оцінка водності основних річок України з метою оцінювання настання (ймовірності настання) маловоддя за 15 днів липня 2026 р.

Український гідрометеорологічний центр виконав оперативну оцінку водності основних річок України за перші 15 днів липня 2026 р. у створах діючих гідрологічних постів з метою оцінювання настання (ймовірності настання) маловоддя (гідрологічної посухи) на річках, гідрологічний режим яких впливає на роботу водозалежних секторів економіки та водозабезпечення населення України.
Середні за 15 днів липня витрати води оцінені відповідно до Положення про порядок оцінки та інформування про маловоддя (гідрологічну посуху) на водних об’єктах суші України, що визначає основні та допоміжні критерії для оцінки настання (загрози настання) маловоддя.
Більшою за норму (292 %) водність відмічалась на р. Інгулець (пост Кривий Ріг).
Близькою до норми та дещо більшою за неї (81-122 %) водність спостерігалася: на р. Горинь (пост Ямпіль), притоках суббасейнів Середнього та Нижнього Дніпра р. Псел (пости Суми, Запсілля) р. Ворскла (пост Чернеччина), р. Самара (пост Кочережки) та по бічному припливу до Дніпровського водосховища, на р. Сіверський Донець (пости Ізюм, Зміїв).
Меншою за норму (50-79 %) водність відмічалась на Дніпрі (пост Неданчичі), пригирловій ділянці р. Прип’ять, по загальному припливу води до Київського водосховища, на всій Десні та її притоці р. Сейм, по бічному припливу до Кам’янського водосховища, на р. Сула (пост Лубни), р. Оріль (пост Царичанка), р.Сіверський Донець (пост Чугуїв) та р. Уди (притока Сіверського Дінця), на притоці Південного Бугу р. Інгул (пост Кропивницький).
Значно меншою за норму (33-49 %) водність спостерігалася на окремих річках суббасейну Середнього Дніпра (р. Рось – пост Фесюри, р. Ворскла – пост Кобеляки, р. Псел – пост Гадяч), по бічному припливу до Кременчуцького водосховища, на р. Західний Буг (пост Кам’янка Бузька), на українській ділянці Дунаю (пости Рені, Ізмаїл) та на окремих ділянках річок Карпатського регіону (р.Стрий – пост Верхнє Синьовидне, р. Прут – пост Чернівці, р. Тиса – пост Рахів).
Близькою до критеріїв маловоддя (21-32 %) водність відмічалася на окремих притоках Прип’яті р. Стир (пост Млинок), Горинь (пост Деражне), по притоках суббасейну Середнього Дніпра річках Тетерів (пост Іванків), Ірша (пост Українка), Рось (пост Корсунь-Шевченківський), Сула (пост Ромни), Удай (пост Прилуки), р.Сірет (пост Сторожинець), річках Закарпатської області Латориця, Уж та Тиса (пост Вилок) та по всіх постах Південного Бугу (окрім поста Пирогівці).
Спостерігалося та утримувалося маловоддя за основним критерієм оцінки на Прип’яті у створах гідрологічних постів Річиця та Люб’язь (18-12 %), її притоках - річках Стохід (пост Любешів) – 11 %, Горинь (пост Оженін) – 11 %, Случ (пости Звягель та Сарни) 15-17 %, Уборть (пост Рудня-Іванівська, Перга) – 10-18 %; Західному Бузі (пост Литовеж) – 10 %; Південному Бузі (пост Пирогівці) – 18% та на притоці Південного Бугу р. Синюха (пост Синюхін Брід) – 17 %, на р.Дністер у створах постів Самбір (10 %), Галич (13 %), Заліщики (15 %), та по загальному припливу до Дністровського водосховища (18 %).
Місячна водність нижча за середнє багаторічне значення витрати води наймаловоднішого місяця року (допоміжний критерій) спостерігається на переважній більшості річок України, окрім: р. Горинь (пост Ямпіль), по припливу води до Дніпровського водосховища, р. Псел (пост Суми), р. Ворскла (пост Чернеччина), річках Оріль та Самара, р. Інгулець (пост Кривий Ріг), р. Сіверський Донець (пости Зміїв, Ізюм).
Складна гідрологічна ситуація утримувалася у верхів’ї Прип’яті (пост Річиця), на р. Горинь (пост Оженін) та спостерігалася на Західному Бузі (пост Литовеж), де середні витрати води у першій половині липня становили 18, 11 і 10% норми відповідно та були нижчими за значення екологічної витрати води (53, 61 та 75 % відповідно), що критично для функціонування екосистем річок.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.