Як утворюється град?
Чи можливе утворення льоду у теплий період року? Парадоксально, але так! Будь-який житель України стикався з цим погодним феноменом безліч разів. І це ГРАД!
Град - різновид твердих атмосферних опадів, якими природа доводить свої творчі здібності. Чому творчі? Кожна градина – ексклюзивний варіант від досконалої сферичної форми до абстрактних шматків льоду або чудернацьких замерзлих грудок. Вражає різноманіттям і величина граду : від дрібних екземплярів діаметром від міліметра до значних розмірів у сантиметрах, а у вкрай рідкісних випадках – у десятках сантиметрів. В залежності від умов формування град може бути прозорим або матовим та навіть кольоровим (!) при достатній концентрації домішок в атмосфері. «Вполювати» град виходить не завжди, бо випадає всього кілька хвилин і лише на обмежених територіях – плямами або смугами від десятків-сотень метрів до десятків кілометрів.




Град - явище непересічне. Для його утвopeння необхідний збіг особливих yмoв, пов'язаних із станом атмосфери. Нижні шари атмосфери повинні бути достатньо теплими, а верхні, навпаки, – холодними. Ще один фактор - високий вміст вологи у повітряній масі. Найчастіше таке спостерігається влітку, в денні години, коли прогрівання земної поверхні провокує інтенсивні висхідні рухи повітря – так звану «конвекцію». Це призводить до формування потужної купчасто-дощової хмари з сильними вертикальними потоками повітря близько 90 км/год (25 м/с), а іноді до 100-150 км/год. Висота такої хмари може сягати 10-12 км, у найбільш розвиненої - 14-16 км, а температура у її верхівці нижче -50..-60ºС. Така хмара, як правило, є «домівкою» всіх небезпечних конвективних явищ : грози, шквалу, значного дощу та граду.

Графічнва ілюстрація показує, як працює «кухня погоди» по виготовленню граду. Тепле повітря підіймається вгору, де волога конденсується у краплі води, які, потрапляючи в холодну частину хмари (нижче 0°C), перетворюються на мікроскопічні крижані ядра. Потужний висхідний потік повітря підносить новостворені кульки у ще холодніші шари атмосфери, де на них намерзають краплі переохолодженої води. Коли градини стають досить важкими, вони починають падати донизу у тепліші та більш вологі шари хмари, де знову підхоплюються висхідним потоком повітря. Цикли підйомів і падінь повторюється сотні тисяч разів (!), внаслідок чого відбувається акреція – збільшення розміру градин, які покриваються новими шарпми льоду. Зрештою, крижані кулі стають настільки важкими, що навіть найсильніші висхідні потоки вже не можуть їх утримувати, і градини падають з хмари на землю.
Хоча град викливає подив та захват своєю унікальністю та дивовижними витворами, це надзвичайно небезпечне явище погоди. Градини, особливо великого розміру, мають руйнівну силу, внаслідок чого завдають збитків аграрному сектору, автомобільній, будівельній галузям, інфрастуртурним об'єктам та пересічним громадянам через пошкодження майна та загрозу травмування. За міжнародною шкалою ризиків погодних явищ град поділяється на три категорії небезпечності:
- град діаметром 6-19 мм - Ι рівень небезпечності, (колір загрози жовтий) :
- град діаметром ≥20-39 мм - ΙΙ рівень небезпечності, (помаранчевий) ;
- град діаметром ≥40 – ΙΙΙ рівень небезпечності, (червоний )!

Найбільша вага градини 1,02 кг офіційно зареєстрована 14 квітня 1986 р. в окрузі Гапалганж (Бангладеш). Діаметр невідомій, так як град розколовся при падінні.
Найбільший діаметр градини, виміряний у м. Вілья-Карлос-Пас (Аргентина) 08 лютого 2018 р, досягав 23.6 см, а вага - майже 1 кг.