Схід - найспекотніша та найморозніша частина України
Східна частина України за різноманітними кліматичними та синоптичними характеристиками помітно відрізняється від інших регіонів України. Насамперед, найбільш помітними для візуалізації є значні сезонні амплітуди температури повітря між зимовими та літніми періодами. При чому йдеться мова як про середні розрахунки за місяць так і про екстремальні значення температур. Пояснюються ці умови поєднанням особливостей географічного розташування місцевості, а також пануванням континентальних повітряних мас над зазначеною територією.
Віддаленість регіону від Атлантичного океану та Чорноморського басейну є визначальним чинником формування клімату зазначеної території, який є найбільш континентальним в Україні. Волога та тепло з Атлантики, які пом’якшують клімат Європи досягають Сходу України в дуже трансформованому вигляді. У зимовий період західні вітри, як прояв зональної широтної циркуляції, забезпечують м'якіші умови на території Європи, проте до східної частини України досягають уже у дещо ослабленому вигляді. Тому ця територія більш схильна до впливу синоптичних процесів із середньоазіатських районів, де клімат є за визначенням різко-континентальним. Взимку над центральними та північними районами Азії розвивається стійка область високого тиску – Азійський антициклон. Його західний відріг часто поширюється саме на схід та південний схід України. Оскільки цей антициклон характеризується як правило, малохмарною і дуже морозною погодою, то саме його вплив спричиняє найбільш сильні зимові похолодання в регіоні, що описується. У той же час, західні області України набагато частіше підпадають під вплив тепліших і вологіших повітряних мас з Атлантики та Середземномор'я.
Влітку той самий ефект працює у зворотний бік. Повітряні маси, повільно переміщуються над прогрітим континентом, втрачають вологу і сильно нагріваються в умовах підвищеного тиску, формуючи спекотну та суху погоду протягом тривалого часу. Циклонічна діяльність та активність атмосферних фронтів тут ослаблена, тому основний внесок роблять місцеві циркуляційні процеси, а також перенесення прогрітих повітряних мас з Прикаспійської низовини та Казахстану. Оскільки рельєф місцевості переважно рівнинний (за винятком Донецького Кряжа), сюди безперешкодно проникає спекотне та сухе повітря зі сходу. Тому влітку часто формуються хвилі спеки, періодом від декількох днів до тижня і більше, коли максимальні денні температури нерідко досягають +39 ... +41 °С.
Вказані вище особливості погодних та циркуляційних факторів узгоджуються з розташуванням «вісі Воєйкова» (див. карту нижче) – умовної лінії на карті, яка проходить саме через східні та центральні регіони України. Вона є зоною зміни переважаючих синоптичних умов протягом усього року. На південь від неї частіше фіксуються східні вітри та вторгнення більш сухого повітря з Азії, а на північ – західне перенесення та переважання вологого повітря з Північної Атлантики. Її положення відчуває деякі коливання з року в рік, і навіть протягом десятиліть. Однак, загальні принципи погодних умов, частота циклогенезу та температурний режим багато в чому є наслідком її наявності та прояву у такий спосіб.
Слід також згадати особливості зволоження. Через загальну підвищену сухість клімату та часті відлиги в зимовий сезон, сніговий покрив на сході часто буває тонким і нестійким. Це призводить до глибокого промерзання ґрунту, який, у свою чергу, сильно вихолоджує приземний шар повітря. В результаті нестача опадів у теплий період призводить до осушення верхнього шару землі. Сухий ґрунт і рідкісна рослинність не витрачають енергію сонця на випаровування вологи, а натомість майже вся енергія йде на нагрівання поверхні. Над вологим ґрунтом або лісом температура завжди буде на кілька градусів нижчою, ніж над сухим степом.
Таким чином, поєднання зазначених вище факторів (віддаленість від океану, зимовий сибірський антициклон та літній струмінь гарячого повітря з Азії) створює класичний континентальний режим погоди з рекордними для України температурними показниками.
Тож абсолютний мінімум та максимум температури були зафіксовані на метеорологічній станції Луганськ. Мінімум - 8 січня 1935 року та сягав -41,9°С. Тоді як абсолютний максимум спостерігався рівно 16 років тому, а саме 12 серпня 2010 року та становив +42,0°С.
Втім, за рахунок сучасних кліматичних змін, повторюваність сильних морозів узимку за останні роки в цьому регіоні суттєво скоротилася і вогнище холоду змістилося на крайню північ України. Це викликано тим, що зимовий азіатський антициклон став формуватися дещо східніше, а також виявляється менш стабільним, тому вже не так часто впливає на східні регіони України, як це було в минулому столітті. Навпаки, повторюваність спекотної погоди тут останніми роками різко зросла.
Текст статті підготовлено фахівцями Гідрометеорологічного центру Харківської та Луганської областей