Лісові пожежі починаються не лише з вогню...

Протягом останніх десятирічь в Закарпатті відмічається стійка тенденція до суттєвого збільшення кількості лісових пожеж та їх площі, що значною мірою зумовлено зміною клімату. Загальна площа земель в Україні, на яких можливі випадки виникнення природних пожеж, перевищує 18 млн. га, що становить майже третину території держави, а отже питання прогнозування, попередження та ліквідації пожеж є дуже актуальним. Із загальної площі цих природних екосистем майже 10,4 млн. га, або понад 57% - землі лісового фонду, що обумовлює їх домінування у питаннях попередження та вчасної ліквідації пожеж. Саме на території Закарпатської області зосереджені значні площі лісів Українських Карпат, що робить область вкрай вразливою до лісових пожеж.

Як формується пожежна небезпека?

Пожежна небезпека формується як сукупність умов, що сприяють виникненню та поширенню вогню. Вирішальну роль у виникненні та розвитку лісових пожеж відіграє комплекс природно-антропогенних факторів, що формують неоднорідне пірологічне середовище в Україні.

Пірологія (від грец. pyr — вогонь та logos — вчення, наука) — це прикладна наука, що вивчає природу виникнення, розвитку та поширення пожеж.

Пожежна небезпека базується на класичному трикутнику вогню: наявності горючого матеріалу, кисню та джерела тепла. Її формування визначають три головні чинники:

1. Метеорологічні умови: Одним із основних факторів, що сприяють виникненню і поширенню природних пожеж є метеорологічні умови. Серед них найбільш значимі– швидкість вітру, температура повітря та ґрунту, вологість повітря, кількість опадів. Висока температура повітря, відсутність опадів, низька відносна вологість і сильний вітер різко підвищують ризики.
2. Стан навколишнього середовища: Наявність сухої рослинності, хвойного опаду, лісової підстилки або легкозаймистих матеріалів.
3. Людський фактор: Необережне поводження з вогнем, підпали або порушення правил експлуатації електроприладів є причиною переважної більшості загорань.

Кліматичні умови належать до природних чинників що впливають на пожежну небезпеку регіону, які визначають схильність території до лісових пожеж. Основними характеристиками клімату, що впливають на пожежну небезпеку є ті, які визначають процеси висихання – зволоження лісо-горючих матеріалів. До них належать: температура повітря (середньодобова й максимальна), відносна вологість (середньодобовий і мінімальна) або дефіцит вологості повітря, річний режим випадіння опадів і число днів без дощу, вітровий режим, число днів із грозою, а також тривалість теплого сезону, вегетативного періоду, періоду рекреації та ін.

Інколи для характеристики пірологічного режиму клімату пропонують використовувати дані про число днів з відносною вологістю менш 30%,  суму температур вище 25°С, індекс засухи ґрунту, індекси лісових пожеж, індекси горимості лісу КПН (комплексний показник пожежонебезпечності). Дослідження цих характеристик дозволяє виявити особливості формування пожежонебезпечних умов у різних кліматичних зонах країни.

Як прогнозують пожежну небезпеку

Для вирішення завдань боротьби з природними пожежами у різних країнах світу використовують системи прогнозування природної пожежної небезпеки, які спрямовані на мінімізацію ризику виникнення пожеж. Вони засновані на даних емпіричних або напівемпіричних моделей, що дозволяють визначити ймовірність виникнення і поширення пожеж. При прогнозуванні природних пожеж основним чинником, що впливає на їхнє  виникнення і поширення, є метеорологічні умови. Методи оцінки пожежної небезпеки за умовами погоди враховують найбільш значимі параметри: температуру та вологість повітря і грунту, швидкість вітру, сонячну радіацію, вологовміст лісо-горючих матеріалів (ЛГМ). За цими параметрами розробляються метеорологічні показники пожежної небезпеки лісу, які не враховують причини пожеж та інші фактори їх виникнення. Таких показників дуже багато. Частина з них дозволяє оцінити ймовірність виникнення лісових пожеж, а інша – умови їх поширення. Залежно від фізико-географічних умов країн та регіонів, а також потреб користувачів (пожежних, лісників та ін.), використовуються різні метеорологічні показники пожежної небезпеки. У світі найбільш відомі канадська, американська, австралійська системи оцінки пожежної небезпеки.

Для попередження надзвичайних ситуацій в Україні використовують спеціальні методи прогнозування, які аналізують погодні фактори, стан горючих матеріалів та ймовірність появи джерела займання.

Методи прогнозування

В УкрГМЦ була проведена оцінка ефективності прийнятої в Україні та аналіз  діючих у різних регіонах світу методик оцінки природної пожежної небезпеки за умовами погоди, та ефективність застосування поправок на кількість опадів та швидкість вітру при оцінці величини комплексного показника пожежної небезпеки.

На базі цього, розроблена  комплексна методика оцінки природної пожежної небезпеки та автоматизована систему моніторингу та прогнозування природної пожежної небезпеки за метеорологічними умовами в Україні, яка враховує регіональні особливості пірологічних характеристик клімату, умови формування пожежної небезпеки і дозволяє оцінити  напруженість природної пожежної небезпеки території та клас пожежної небезпеки за регіональними шкалами. 

Використання супутникових даних для виявлення термічних аномалій (гарячих точок) у режимі реального часу, підвищує якість прогнозування пожежної небезпеки.

Прогнози пожежної небезпеки поділяються на 5 класів за шкалою природної пожежної небезпеки:

1. I клас: Небезпека відсутня.
2. II клас: Мала небезпека.
3. III клас: Середня небезпека.
4. IV клас: Висока небезпека.
5. V клас: Надзвичайна (екстремальна) пожежна небезпека. При цьому стані ймовірність швидкого розповсюдження вогню є максимальною.

Система прогнозування природної пожежної небезпеки дозволяє отримати оперативну прогностичну інформацію (із завчасністю 24-72 години) про клас та ступінь природної пожежної небезпеки, особливості її формування, відстежувати у режимі реального часу розвиток та поширення природної пожежної небезпеки. На основі комплексного методу створено автоматизовану систему моніторингу і прогнозу пожежної небезпеки, яку встановлено у відділі метеорологічних прогнозів УкрГМЦ. Автоматизована система дозволяє здійснювати щоденний моніторинг стану пожежної небезпеки, прогнозувати рівень пожежної небезпеки на 12-72 годин, формувати у вигляді карт і надсилати споживачам.

Текст статті підготовлено фахівцями Закарпатського обласного центру з гідрометеорології