7 вересня — День чистого повітря
Атмосферне повітря сучасного промислового міста є складною динамічною системою, склад якої суттєво трансформується під впливом антропогенної діяльності. Наявність сторонніх хімічних сполук та зважених часток (аерозолів) не лише погіршує якість довкілля, а й безпосередньо коригує місцеві метеорологічні процеси та мікроклімат.

До основних чинників, що зумовлюють режим забруднення атмосфери, належать: техногенні (емісійні) параметри джерел викидів, топографічні (ландшафтні) особливості території, метеорологічні умови.
Класифікація, джерела та вплив забруднюючих речовин
Атмосферні домішки (забруднювачі) поділяються на:
первинні – речовини потрапляють в атмосферу в незмінному вигляді безпосередньо з природних чи антропогенних джерел;
вторинні – сполуки є продуктами трансформації первинних домішок під впливом сонячної радіації, кисню, озону та водяної пари.
Категорія домішок | Основні сполуки | Джерела | Вплив на людину | |
Первинні домішки: | ||||
Зважені частки (аерозолі) РМ10 та РМ2.5 | Пил, сажа, зола | Металургія, ТЕС, дизельні двигуни, будівництво, вулкани, вибухи | Накопичення в організмі людини, парниковий ефект, забруднення водойм та ґрунтів, імла | |
Газоподібні та пароподібні | Оксиди вуглецю (чадний та вуглекислий газ), діоксид сірки, оксиди азоту, аміак, пари бензину, бензол, фенол, формальдегід | Спалювання вугілля та нафтопродуктів, мазуту, металургія, пожежі, автотранспорт | Синдром хронічного екологічного стресу у людини, парниковий ефект, кислотні дощі, фотохімічний смог | |
Рідкі краплі | Рідке паливо, масла, промислові розчинники | Автотранспорт, нафтопереробка, хімічна та лакофарбова промисловість | Гостре отруєння та інтоксикація, канцерогенний та мутагенний ефект, забруднення водойм та псування поверхонь | |
Вторинні домішки: | ||||
Продукти фотохімічних реакцій | Приземний озон, фотохімічний формальдегід | Фотохімічні реакції між оксидами азоту та леткими органічними сполуками під дією сонячного світла | Канцерогенний ефект, подразнення очей та дихальних шляхів, пригнічення росту рослин | |
Продукти гідратації | Сірчана та азотна кислота | Первинні кислі гази взаємодіють із атмосферною вологою | Випадіння кислотних дощів | |
Продукти нуклеації та газофазних реакцій | Сульфати, нітрати, вторинна органічна речовина | Перехід газів у твердий або рідкий стан. Складають до 50-80% усієї маси дрібнодисперсного пилу PM2.5 | Накопичення в організмі людини, кислотні дощі та закислення, імла | |
Комплексні багатокомпонентні системи | Поєднання газів, рідких крапель та твердих частинок | Фотохімічний смог у вигляді сухого жовтувато-бурого туману | ||
Вплив забруднювачів на формування погодних умов
Забруднюючі домішки в атмосфері суттєво змінюють мікроклімат та формують специфічні погодні умови у містах.
Основні напрямки впливу забруднювачів:
- Ефект «міського острова тепла» - аерозолі разом із парниковими газами та високою щільністю забудови утримують інфрачервоне випромінювання від поверхні землі. У результаті температура в центрі промислового міста може бути на 3-8оС вищою, ніж у прилеглій сільській місцевості.

Фото: https://www.hoensoey.com/ru/what-is-an-urban-heat-island-how-did-it-come-about-what-is-the-effect/
- Зміна режиму опадів – частинки пилу, сульфатів і сажі діють як штучні ядра конденсації. Навколо них збирається волога, що призводить до частіших дощів, злив та гроз безпосередньо над містом або з підвітряного боку від нього.
- Формування смогу - забруднювачі пригнічують випаровування та утримують вологу приземного шару. За умов високої вологості виникає брудний туман, а за сонячної безвітряної погоди – фотохімічний смог.
- Зниження прозорості атмосфери - високий рівень запиленості зменшує пряму сонячну інсоляцію на 10-20%, змінюючи радіаційний баланс поверхні.
- Трансформація вітрового режиму - температурні контрасти між забрудненим центром міста та чистішим передмістям створюють локальну циркуляцію повітря. Виникають міські бризи, які підтягують повітря з околиць до центру.
Вплив синоптичних процесів на накопичення та розповсюдження забруднювачів
Синоптичні процеси (стан атмосфери, рух повітряних мас, атмосферний тиск) є головним чинником, який визначає, чи розсіються викиди міських підприємств і транспорту, чи будуть накопичуватись у повітрі до небезпечних концентрацій.

Чинники, що сприяють накопиченню забруднювачів:
- Антициклони та штиль - низхідні потоки повітря в центрі антициклону притискають забруднення до землі. Відсутність вітру унеможливлює горизонтальне перенесення шкідливих речовин.
- Температурна інверсія - явище, коли тепле повітря розташовується над холодним приземним шаром. Цей теплий шар діє як «кришка», яка блокує вертикальне перемішування повітря та замикає смог біля поверхні землі.
а) звичайні умови розсіювання б) температурна інверсія

- Застійні тумани - краплі води у тумані розчиняють токсичні гази (наприклад, діоксид сірки). Це призводить до утворення небезпечних кислотних аерозолів та утримує пил у приземному шарі.
Чинники, що сприяють очищенню та розповсюдженню забруднювачів:
- Циклони та атмосферні фронти - створюють сильні висхідні потоки повітря, які піднімають забруднювачі у верхні шари атмосфери. Це руйнує приземні зони високої концентрації токсинів.
- Швидкість та напрямок вітру - вітер понад 4-5 м/с переносить викиди за межі міста. Напрямок вітру визначає, які саме райони (підвітряні) опиняться під ударом шлейфу промислових зон.
- Атмосферні опади - інтенсивний дощ або сніг буквально вимивають тверді частинки (PM2.5, PM10) та абсорбують гази з повітря. Це процес природного вологого очищення атмосфери.
Вплив воєнних дій на атмосферне забруднення та мікроклімат
Воєнні дії катастрофічно руйнують довкілля, спричиняючи масштабне забруднення повітря та довгострокові зміни місцевого мікроклімату. Генерується специфічний комплекс викидів, який кардинально відрізняється від класичного міського чи промислового забруднення за складом, температурою та динамікою поширення:
- Масштабні пожежі - обстріли нафтобаз, промислових підприємств та складів хімікатів провокують тривалі горіння, які отруюють атмосферу бензолом, формальдегідом і поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ).
- Канцерогенний пил - руйнування будівель та інфраструктури вивільняє тонни пилу, що містить важкі метали (свинець, кадмій, миш'як) та смертельно небезпечний азбест.
- Токсичні викиди від вибухів - детонація ракет, снарядів і мін викидає в повітря чадний газ, вуглекислий газ, оксиди азоту, діоксид сірки та високотоксичну дрібнодисперсну сажу.
- Знищення лісів - лісові пожежі вивільняють мільйони тонн накопиченого вуглецю, одночасно ліквідуючи природні фільтри повітря.
Вплив бойових дій на метеорологічні процеси та мікроклімат:
- Ефект піроконвекції (Pyrocumulonimbus) - масштабні пожежі від бомбардувань створюють настільки потужні висхідні теплові потоки, що формують власні погодні системи – вогняні хмари. Вони здатні піднімати токсичний попіл у стратосферу (звідки він розноситься на тисячі кілометрів) та генерувати сухі грози або шквальні вітри, що лише роздмухують полум'я.


- Зміна радіаційного балансу - осідання чорного вуглецю (сажі) від пожеж на навколишні території (особливо взимку на сніг) призводить до того, що поверхня починає поглинати більше сонячної радіації. Це провокує аномальне локальне прогрівання приземного шару повітря.
- Трансформація вітрового режиму - вирубка лісосмуг та руйнація міської забудови змінюють напрямок і швидкість вітру, посилюючи вітрову ерозію ґрунтів та пилові бурі.
- Кислотні дощі - реакція оксидів сірки та азоту з атмосферною вологою знижує pH опадів, що локально змінює хімічний склад туманів та дощів, пригнічуючи вцілілу рослинність.