Які вимірювання проводять агрометеорологи?

Які вимірювання проводять агрометеорологи?

🌱 Сільське господарство значною мірою залежить від погоди та клімату. Температура повітря і ґрунту, кількість опадів, вологість, тривалість сонячного сяйва, заморозки, посухи чи сильна спека — усе це безпосередньо впливає на розвиток сільськогосподарських культур і майбутній урожай.

Саме тому важливу роль відіграє агрометеорологія — наука, яка поєднує знання про погоду, клімат, ґрунт і рослини. Агрометеорологія — це своєрідний міст між погодою і врожаєм. Її головне завдання — визначити, як погодні умови впливають на ріст, розвиток і врожайність сільськогосподарських культур. Для цього агрометеорологи щоденно проводять комплекс спостережень і вимірювань, оцінюють стан посівів та ґрунту, аналізують отримані дані й готують інформацію, необхідну споживачам.

 

🌾 Що саме спостерігають агрометеорологи?

На метеорологічних станціях регулярно проводяться спостереження за погодою, станом ґрунту та розвитком сільськогосподарських культур. Фахівці оцінюють умови росту рослин, визначають запаси вологи у ґрунті, фіксують несприятливі явища та аналізують їхній вплив на посіви.

Зібрані дані не залишаються просто цифрами. Їх обробляють, порівнюють із багаторічними показниками та узагальнюють. На їх основі готуються агрометеорологічні огляди, довідки, бюлетені, аналітичні матеріали та прогнози.📊 Для чого це потрібно?

Агрометеорологічна інформація допомагає сільгоспвиробникам краще планувати свою роботу: визначати оптимальні строки проведення польових робіт, оцінювати умови для посіву та розвитку культур, своєчасно реагувати на посуху, перезволоження, заморозки, спеку та інші несприятливі погодні явища.

Фактично агрометеорологічні спостереження дають можливість відповісти на важливе запитання: що відбувається з посівами зараз і як погодні умови можуть вплинути на них у найближчій перспективі?

📍 Спостереження проводяться на мережі метеорологічних станцій області за єдиними методиками та встановленими правилами. Це забезпечує порівнянність і надійність отриманих даних.

Сучасна агрометеорологія — це вже не лише спостереження за рослинами та ґрунтом. Сьогодні використовуються сучасні технології, супутникова інформація, математичне моделювання та інші методи, які дозволяють глибше оцінювати стан сільськогосподарських культур і прогнозувати можливі зміни.

🌍 В умовах зміни клімату значення агрометеорологічної інформації зростає. Тривалі періоди спеки, посухи, нерівномірний розподіл опадів та інші погодні ризики вимагають своєчасної та достовірної інформації.

Основні культури,  за якими проводять спостереження:

  • Озимі - пшениця, жито, ячмінь, ріпак
  • Ярові - ячмінь, пшениця, овес
  • Кукурудза
  • Круп’яні та зернобобові – гречка, просо, горох, соя
  • Соняшник, яровий ріпак
  • Цукровий буряк
  • Картопля
  • Багаторічні трави
  • Плодові, виноград

Агрометеорологічні спостереження включають визначення:

  • фаз розвитку рослин (фенологічні)
  • оцінки стану посівів
  • висоти рослин
  • густоти посіву
  • показників продуктивності та структури урожаю
  • запасів продуктивної вологи
  • стану зимуючих культур
  • ступеню пошкодження рослин несприятливими метеорологічними явищами, шкідниками та хворобами

🌡️ Температура ґрунту

Одним із найважливіших показників є температура ґрунту. Її вимірюють на поверхні та на різних глибинах (5, 10, 15, 20, 40 см і глибше). Ці дані використовують для визначення строків сівби, оцінки умов проростання насіння, розвитку кореневої системи та перезимівлі озимих культур.

💧 Вологість ґрунту

   Одним з найважливіших факторів родючості грунту, являються запаси продуктивної вологи в ґрунті.

💧 Запаси продуктивної вологи в ґрунті — це кількість вологи понад вологості стійкого в'янення рослин, що використовують сільгоспкультури для нарощування зеленої маси і формування врожаю.🌽🥔

Протягом всього вегетаційного періоду  👩‍🌾агрометеорологи визначають ці запаси кожного восьмого дня декади, а в холодний період року запаси вологи визначаються 8-го лютого ( згідно з планом-завданням).

🏞 Визначення проводять термостатно-ваговим методом.

Для цього використовують такі прилади та допоміжні засоби:

 бур ґрунтовий АМ-26М;

 ваги електронні з точністю зважування  0,1г;

 стаканчики вагові;

сушильну електричну шафу (термостат);

Зразки грунту за допомогою бура відбираються кожні 📏 10 см, починаючи від верхнього шару та закінчуючи 100 см, та фасуються в ваговий стаканчик, підписаний до відповідної глибини зразку.

Всі зразки грунту зважуються на електричних вагах з точність до 0,1 г перед висушуванням та після. Отримані данні записуються до книжки КСГ-3.📖

Після зважування всі зразки грунту необхідно ставити в стаканчиках з відкритою кришкою до сушильної шафи (термостату).

✅ Висушують грунт при температурі 100–105 ºС. Тривалість висушування від 6 до 12 годин, в залежності від типу грунту.

Після проведення всіх дій, розрахунковим методом визначають продуктивну вологу грунту.💻💦.

🌾 Фенологічні спостереження

Агрометеорологи регулярно спостерігають за розвитком сільськогосподарських культур. Фіксують строки появи сходів, кущіння, виходу в трубку, колосіння, цвітіння, дозрівання та збирання врожаю. Такі дані допомагають оцінити вплив погодних умов на рослини та прогнозувати врожайність.

Зразки озимої пшениці, для оцінювання перезимівлі  рослин.

Визначення життєздатності озимих зернових проводиться монолітним методом.

Для цього вирубають чотири моноліти, розміром 30х40 см. На місці відбору вимірюється висота снігового покриву - 📏середня висота становила 1 см, за наявності притертої льодяної кірки – вимірюється її товщина.

 

💦🌱Відрощування проводяться також водним (прискореним) методом: 

Рослини для цього відбирають окремими кусками з двох суміжних рядків (кожний по 0.5 м).  Грунт підрубують на глибину 8-10 см (щоб більшість рослин, особливо вузол кущіння, зберігся непошкодженим).

 Відібрані рослини доставляються в центр, обережно відділяються від землі і промиваються 🚿 під водою кімнатної температури. У рослин, які знаходяться у фазі кущіння, обрізаються корені так, щоб від вузла кущіння до місця зрізу залишалося 3-4 см.📏

 Після проведення вище сказаних дій, зразки з озиминою ставляться в ємність з водою, в кімнаті з температурою повітря не нижче 🌡+15°.

Ознаки відростання рослин стають помітними з перших днів після занесення їх в тепле приміщення.

📆 Облік результату відрощування проводиться на 7-й день після відбору.

 

❄️ Висота снігового покриву та промерзання ґрунту

У холодний період року визначають висоту снігового покриву, щільність снігу, глибину промерзання ґрунту та стан озимих культур. Це дозволяє оцінити умови їхньої перезимівлі та можливі ризики пошкодження.

 

🌦️ Метеорологічні показники

Для аналізу умов вирощування культур використовують також дані про:

  • температуру та вологість повітря;
  • атмосферні опади;
  • швидкість і напрямок вітру;
  • атмосферний тиск;
  • тривалість сонячного сяйва;

          Небезпечні та стихійні погодні явища (заморозки, град, сильні зливи, посухи тощо) – СМЯ II-III ТА СГЯ III, здатні завдати збитків с.-г. культурам. Інформування про фактичний розвиток небезпечних агрометеорологічних явищ та умов здійснюється у вигляді донесень з гідрометеорологічних станцій, на підставі яких складаються оперативні інформації та використовуються при підготовці агрометеорологічних бюлетенів та складанні прогнозів.

      У випадку настання небезпечних агрометеорологічних явищ та умов і необхідності вжиття запобіжних заходів (пересів посівів, що загинули, зміщення строків сівби, тощо) складаються оперативні інформації та рекомендації.

 

 

Історія, яка продовжується

Цікаво знати, що історія української агрометеорології розпочалася понад 130 років тому. У 1892 році перші агрометеорологічні спостереження започаткував Петро Броунов, директор метеорологічної обсерваторії Університету Святого Володимира. Він організував Наддніпрянську мережу метеорологічних станцій, поштовхом до створення  якої стала засуха 1891-1892 років, що cпричинила катастрофічні неврожаї. До 1896-го мережа налічувала понад 700 пунктів, які проводили спостереження за станом посівів, сніговим покривом, урожайністю, температурою ґрунту, замерзання водоймищ тощо.

У 1940 році новостворене управління гідрометеорологічної служби України провело реорганізацію мережі метеорологічних станцій, оптимізувавши їх кількість. Саме ця мережа стала основою подальшого розвитку системи гідрометеорологічних та агрометеорологічних спостережень.

Минуло багато десятиліть, змінилися технології, прилади та методи оброблення інформації, але головна мета залишилася незмінною — завдяки точним спостереженням і своєчасній інформації допомагати аграріям зменшувати вплив погодних ризиків та отримувати добрі врожаї.

І сьогодні, коли погода стає дедалі мінливішою, а кліматичні зміни створюють нові виклики для аграріїв, значення таких спостережень лише зростає.

Адже кожне вимірювання температури, кожна оцінка вологості ґрунту, кожне спостереження за розвитком рослин — це маленька частина великої системи знань, яка допомагає приймати правильні рішення.

Тож агрометеорологія — це не лише про погоду. Це про знання, точні спостереження та своєчасну інформацію, які допомагають аграріям приймати правильні рішення, зменшувати вплив погодних ризиків і зберігати майбутній урожай. Адже природу неможливо змінити, але завдяки знанням і прогнозам до її викликів можна бути готовими.

Print Version Published: 28 September 2026