УГМЦ Український гідрометеорологічний центр

Як і навіщо українськи полярники запускають радіозонди?

Пригадуєте, ми розповідали, що вперше в історії українських антарктичних експедицій наші метеорологи на “Вернадському” почали постійні дослідження атмосфери за допомогою радіозондів?
Це спеціальний датчик, який піднімається на гелієвій кульці, і весь шлях вимірює низку параметрів, одразу передаючи їх на землю
Ця робота відбувається в межах міжнародного проєкту Year of Polar Prediction (Рік полярних прогнозів, YOPP) – добровільної ініціативи, в якій вчені з'ясовують роль додаткових даних у покращенні прогнозів погоди. Проєкт проводиться з 2017 року, й уже довів свою успішність, однак нині його унікальність в тому, що він триває саме в Антарктиці, саме в зимовий час і саме за участі України
Основний напрям YOPP – якраз аерологічні вимірювання, тобто “сканування” атмосфери на висоті до 25 км за допомогою радіозондів. Ці дані вважаються найвагомішим джерелом інформації для прогнозування погоди, адже приповерхневий моніторинг (до 2 метрів) дозволяє побачити лише частину того, що відбувається в атмосфері.
 

 
Водночас визначальні процеси, зокрема активні циклонічні вихори та атмосферні фронти, розвиваються на висотах 3-10 км і спричиняють найбільші складнощі та похибки у прогнозуванні. Науковці припускають, що такі похибки зумовлені недостатністю даних спостережень. Щоб це перевірити, в YOPP передбачено збільшення кількості вимірювань, що має суттєво або не дуже, але покращити прогнозування.
Також планується ширше вивчити випадки “атмосферних річок” – потоків підвищеної вологості в атмосфері, які швидко переносяться з теплих регіонів в Антарктиду. Це дослідження дуже важливе для антарктичного регіону, адже “ріки” приносять левову частку опадів на континент і є найскладнішими для прогнозування.
Оскільки вивчення атмосфери – це глобальний процес, до YOPP долучилися майже всі антарктичні станції, які можуть проводити радіозондування. У визначені періоди деякі станції запускають зонди частіше, а на деяких (як-от на “Вернадському”) взагалі почали робити це вперше. Після завершення антарктичної зими всі дані (додаткові і регулярні) будуть зібрані для спільного аналізу науковцями та організаціями, які підтримали ініціативу.
І хоч ще до цього проєкту наша станція “озброїлася” новітнім метеообладнанням, зокрема сучасним наземним радіолокатором, участь у YOPP – це можливість долучитися до досліджень світового рівня, відродити аерологічні вимірювання (зупинені понад 30 років тому) та отримати унікальні дані в найскладніших погодних умовах.
Звісно, це вимагає від наших полярників неабиякої спритності та витривалості. Щоб захопити стан ще незбуреної атмосфери, метеорологи починають скоординований запуск зондів за 1-2 доби до наближення циклону, коли ще нічого не віщує про погіршення погоди.

Але найцікавіше починається в момент проходження атмосферних фронтів, коли біля станції неабияк хурделить, а швидкість вітру перевищує 15 м/с. У цей час робота метеорологів стає доволі героїчною: вони мають не втратити зонд і узгоджений з усіма момент. Певна річ, за таких умов ця місія не завжди здійсненна, але загалом українським полярникам вже вдалося провести достатньо успішних запусків зондів та зробити важливий внесок у спільну ініціативу.
А якими буть її результати, ми обов'язково розповімо згодом.
Дякуємо за цікаву інформацію Денису Пішняку, а за фото та відео – 27-й УАЕ

 

Посилання на оригінал статті:

Національний антарктичний науковий центр