Прес-реліз до дня працівника гідрометеорологічної служби

Гідрометеорологічна служба в Україні наближається до офіційної ювілейної дати – 100-річчя від часу її створення, про що свідчить Декрет Раднаркому 1921 року про створення Української метеорологічної служби Укрмету, та 250-річчя від початку зафіксованих перших інструментальних метеорологічних спостережень на території України, розпочатих у Києві військовим лікарем Лерхе. Наприкінці ХVІІІ ст. систематичні спостереження за погодою, режимом Дніпра біля Києва почав проводити видатний громадський діяч та вчений Максим Федорович Берлінський.

У грудні 1929 року організовано Гідрометеорологічний комітет, до складу якого увійшли всі метеорологічні та гідрологічні служби, що існували на теренах України. А у 2003 році Указом президента України від 11 березня № 208/2003 в Україні встановлено професійне свято – День працівників гідрометеорологічної служби, що відзначається 19 листопада.

Сьогодні гідрометеорологічна служба в Україні, яка на міжнародному рівні йменується Національною, налічує більше чотирьох тисяч працівників і є найбільш загальновизнаною та необхідною.

Необхідність і важливість гідрометеорологічного забезпечення визначаються значною залежністю практично всіх галузей економіки від погодних умов і гідрологічного режиму водних об’єктів. Найбільший вплив гідрометеорологічні умови здійснюють на діяльність усіх видів транспорту, паливно-енергетичного комплексу, виробництво сільськогосподарської продукції, будівництво, комунальне господарство тощо. Гідрометеорологічне забезпечення та обслуговування – це кропітка робота, результати якої оцінюються щодня.

Прогноз погоди, гідрологічного режиму, стану та врожайності сільськогосподарських культур, метеорологічних умов забруднення повітря є необхідним оперативним матеріалом для керівників і спеціалістів усіх галузей економіки та органів державного управління.

Інформування населення України про стан погодних умов на найближчі дні і попередження про несприятливі явища вже стало об’єктивною потребою кожної людини. Своєчасні попередження про стихійні лиха зберігають найдорожче – людське життя.

Статистика свідчить, що більшість стихійних лих, що спостерігаються на планеті, пов’язані з метеорологічними та гідрологічними явищами. Більш ніж 65% матеріальних збитків і людських жертв обумовлено стихійними гідрометеорологічними явищами.

Найважливішими завданнями для всіх гідрометеорологічних організацій сфери діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій є проведення спостережень, прогнозування та обслуговування споживачів, яке проводиться на всіх рівнях системи національної гідрометслужби:

гідрометеорологічними станціями (районний і місцевий рівень);
регіональними та обласними центрами з гідрометеорології (обласний і регіональний рівень);
гідрометеорологічними обсерваторіями та гідрометеорологічними бюро (спеціалізоване забезпечення різних рівнів);
Українським гідрометеорологічним центром та Центральною геофізичною обсерваторією імені Бориса Срезневського (для всієї території України);
авіаметеорологічними станціями та державним підприємством «Український авіаметеорологічний центр» (спеціалізоване забезпечення авіації);
Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів (спеціалізоване морське забезпечення).

Український гідрометеорологічний інститут Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Національної Академії Наук України забезпечує науковий і методологічний підхід до виробничих потреб гідрометеорологів, що в свою чергу дає можливість підвищувати оперативність та ефективність в отриманні результатів прогнозів. Наукове тлумачення несприятливих явищ гідрометеорологічного характеру, які визначаються нині критеріями трьох рівнів небезпечності, пошук наукових шляхів їх вивчення і приборкання забезпечують українські науковці, без яких гідрометеорологія, як наука про Землю, не може бути наукою.

Національні гідрометеорологічні служби світової спільноти обмінюються гідрометеорологічною інформацією, на основі якої складаються прогнози погодних умов на різні періоди часу. Для цього Всесвітньою метеорологічною організацією створено Глобальну систему телезв’язку, куди національна гідрометеорологічна служба України, поряд з іншими національними службами світу, на постійній основі передає синоптичну, кліматичну та аерологічну інформацію з визначених пунктів спостережень, а потім користується банком даних для прогнозування погоди, попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища.

Створення якісної гідрометеорологічної продукції потребує немалих затрат. Усі розуміють, який складний період уже багато років переживає наша країна, не маючи вільних коштів для багатьох напрямів діяльності. Проте за відсутності сучасного технічного оснащення та технологічного розвитку навряд чи гідрометеорологічна служба України матиме світле майбутнє. Останні роки докладаються значні зусилля для забезпечення матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби та втілення Стратегії розвитку гідрометеорологічної діяльності в Україні, яка визначає підходи до питань розвитку й перевтілення всіх ланок служби.

Питання матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби Кабінет Міністрів України включив до Плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік (крок 640). 4 листопада 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження № 1381-р «Про схвалення Концепції Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022 – 2024 роки», що дало змогу підготувати проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми матеріально-технічного переоснащення національної гідрометеорологічної служби на період 2022 – 2024 років», який зараз погоджують центральні органи виконавчої влади. Також завершується погодження проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку гідрометеорологічної діяльності в Україні до 2030 року (з урахуванням зміни клімату)», який після погодження Міністерством інфраструктури України буде надіслано до Міністерства юстиції для проведення правової експертизи та заключного висновку. Сподіваймося на краще.

Треба зазначити, що національна гідрометеорологічна служба, відповідно до своєї компетенції, бере активну участь у впровадженні Директив Європейського Союзу в Україні, а саме: Директиви 2000/60/ЄС (Водна Рамкова Директива), Директиви 2008/50/ЄС (про якість атмосферного повітря і чистіше повітря для Європи), Директиви 2004/107/ЄС (про арсен, кадмій, ртуть, нікель та поліциклічні ароматичні вуглеводні в атмосферному повітрі).

Результатом цього напряму діяльності стали прийняті Кабінетом Міністрів України дві постанови:

від 19 вересня 2018 р. № 758 про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод, за якою гідрометеорологічні організації ДСНС, як суб’єкти державного моніторингу вод, долучилися до проведення моніторингу масивів поверхневих вод для визначення їх екологічного стану;
від 14 серпня 2019 р. № 827 про деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, яка затвердила Порядок здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря.

Отже, гідрометеорологічна служба в Україні працює безперебійно попри всі негаразди, має велику кількість планів і намірів на їх втілення. Українські гідрометеорологи, а це, як правило, ентузіасти своєї справи і патріоти своєї країни, готові активно розвивати службу, якій віддають більшість років свого життя, а є й такі, що працюють цілими династіями, щоб національна гідрометеорологічна служба України зайняла одне з передових місць серед європейських національних гідрометеорологічних служб.

Начальник Управління гідрометеорології

Валерій ВОДОЛАСКОВ